Філософські та соціально-політичні погляди "громадівців" (історико-філософський аспект) - Автореферат

бесплатно 0
4.5 162
Дослідження і аналіз філософської та суспільно-політичної спадщини "громадівців" в історико-філософському аспекті. Аналіз історичних витоків, соціальних передумов виникнення громадівського руху та творчої спадщини духовних попередників "громадівців".


Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРозвиток української державності, становлення громадянського суспільства та правової, соціально-економічної, політичної системи нашої країни обумовлюють необхідність переосмислення творчої спадщини історико-філософської та суспільно-політичної думки України. Філософські погляди українських суспільно-політичних діячів другої половини ХІХ - початку ХХ ст. мають велике значення для зясування закономірностей розвитку українського визвольного руху та долі демократії в українському суспільстві. Звернення до дослідження творчого спадку “громадівців” актуалізується тим, що через узагальнення досвіду минулих наукових розвідок стає можливим переосмислення та переведення в практичну площину ряду їх ідей та узагальнюючих положень на створення та подальший розвиток української національної ідеї, відтворення української філософської традиції та спадкоємності головних засадничих положень, які відповідають світогляду українців. Суттєвим тут постає аналіз ролі ідей громадівців у становленні громадянського суспільства в Україні, особливо в ході конституційних процесів, які набули розвитку в період формування незалежної української держави; обґрунтування філософської позиції ненасильницького способу боротьби за національне визволення, притаманного українській політичній традиції. Вони зробили важливий внесок в історіографію цього суспільного руху в Україні, зокрема, виділили етапи та особливості “ходіння в народ”, простежили перехід до політичної боротьби, висвітлили видавничу діяльність, “народницькі” судові процеси тощо.У вступі розкривається актуальність теми, ступінь її розробки, формулюються мета і завдання, обєкт і предмет дослідження, обґрунтовується наукова новизна, визначаються методологічні і теоретичні основи дослідження, теоретична і практична значущість роботи, а також апробація результатів дослідження.Автор визнає, що демократична течія, яка існувала у національному русі в Україні в цей період, мала багато спільного з російським народництвом, але все ж не зливалась з ним, відрізняючись своїми специфічними рисами, які виявлялись у практичному русі і в розвитку соціальної думки. “Виникнення та діяльність перших українських “Громад” дисертант аналізує культурницьку та просвітницьку діяльність перших українських “Громад” (Київської, Одеської, Полтавської, Чернігівської та ін.) та доходить висновку, що в цілому зміст і характер їх діяльності був обєктивно зумовлений логікою розвитку українського національного руху в Окрім того, діяльність “Громад” за своєю суттю була політичною, бо переважна більшість її членів прагнула здобути національно-територіальну культурну автономію для України. У другому розділі дисертації “Філософські погляди громадівців” дисертантом розглядаються онтологічні джерела українофільства, філософське обґрунтування проблеми національного самовизначення та проблеми філософської антропології в творчості “громадівців”. “Філософське обґрунтування проблеми національного самовизначення в творчості ”громадівців” автор дисертаційного дослідження зауважує, що “громадівці” вважали за можливе зберегти державу як федерацію цілком самостійних вільних народів.Дисертант зясував, що громадівський рух ідейно був започаткований представниками Кирило-Мифодіївського товариства. Поширені серед українських інтелігентських кіл ідеї демократичних і конституційних реформ, словянофільства й українського патріотизму визначили подальшу спрямованість теоретичних пошуків творців української національної ідеї. Автор дисертації підкреслює, що в центрі історіософських поглядів “громадівців” лежить переконання, що головний зміст і спрямування історичного процесу визначає народ. Проте внаслідок гонінь з боку тодішнього політичного режиму відбулася політизація “громадівців”. Головною рушійною силою соціальних змін “громадівці” вбачали селянство, бо національні вороги та соціальні гнобителі цієї найчисельнішої верстви сприймалися як єдина сила, що заважала історичному поступу України.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?