Філософські проблеми фізики - Курсовая работа

В системі сучасної техногенної цивілізації наука займає одне з провідних місць. Сучасна наукова картина світу постійно збагачується уявленнями про світ, виробленими в рамках різних областей наукового знання. У формуванні загальної наукової картини світу провідну роль відіграють науки про природу, що утворюють природно-наукову картину світу. Природно-наукова картина світу являє систему найважливіших понять, законів, принципів, що лежать в основі розуміння навколишньої природи.При її вивченні доцільно звернутися до робіт, спеціально присвяченим філософським проблемам фізичного знання. Також рекомендую звернутися до матеріалу фізичного енциклопедичного словника. У тексті цього розділу дано гранично загальний опис основних філософських питань фізичного знання, що виділяються в спеціальній науковій та навчальній літературі, яке допоможе вам зорієнтуватися у матеріалі цієї теми.Фізика займає особливе місце в науковій картині світу. Розвиток природознавства довгий час визначалося змістом фізичної картини світу. Ідеї панівної фізичної картини світу виступали в якості загальнонаукової парадигми і визначали характер наукової картини світу в цілому. В історії природознавства на цей статус претендували фізика, хімія та біологія.Фізична картина світу - це фізична модель природи, що включає в себе фундаментальні фізичні та філософські ідеї, фізичні теорії, найбільш загальні поняття, принципи і методи пізнання, що відповідають певному етапу розвитку фізики. Фізична картина світу узагальнює всі раніше отримані знання про природу, а також вводить у фізику нові філософські ідеї і обумовлені ними поняття, принципи і гіпотези, яких до цього не було і які докорінно змінюють основи фізичного теоретичного знання. Постійний розвиток і заміна одних картин світу іншими, більш адекватно відображають структуру і властивості матерії, є процес розвитку самої фізичної картини світу. Зі зміною фізичної картини світу починається новий етап в розвитку фізики з іншою системою вихідних понять, принципів, гіпотез і стилю мислення [2]. В основі механістичної картини світу лежать наступні положення: світ складається з неподільних корпускул (корпускулярна теорія будови матерії); взаємодія корпускул здійснюється як миттєва передача сил по прямій (принцип далекодії); тіла, утворені з корпускул, переміщуються в абсолютному просторі з плином абсолютного часу; всі механічні процеси підкоряються принципу суворого (жорсткого) детермінізму [5], суть якого полягає у визнанні можливості точного та однозначного визначення стану механічної системи її попереднім станом.Фарадей дослідним шляхом показав пряму динамічний звязок між електрикою і магнетизмом. Його експериментальні дослідження підтвердили, що електрика і магнетизм передаються в просторі не миттєво по прямій, а по лініях різної конфігурації від точки до точки (принцип блізькодії). На думку Фарадея, сили не можуть існувати у відриві від матерії, тому лінії сил необхідно повязати з матерією і розглядати її як особливу субстанцію. Відповідно до електромагнітної теорією світ представляє єдину електродинамічну систему, побудовану з електрично заряджених частинок, що взаємодіють за допомогою електромагнітного поля. Найважливішими поняттями цієї теорії є: заряд, який може бути як позитивним, так і негативним; напруженість поля - сила, яка діє на тіло, що несе одиничний заряд, якщо воно знаходиться в даній точці.Квантова механіка сформувалася при вивченні властивостей обєктів мікросвіту - атомів і складових його частинок. Пошуки нових понять і методів призвели до виникнення нової механіки, яка спочатку отримала назву хвильової, на противагу звичайній механіці, що розглядає фізичні обєкти як складаються з корпускул. Бором квантової моделі атома за механікою мікрообєктів затвердилася назва квантової. Резерфорд (1871-1937) експериментально встановлює, що атоми мають ядро, в якому зосереджена вся їх маса, а в 1911 р. створює планетарну модель будови атома, за якою електрони рухаються навколо нерухомого ядра і відповідно до законів класичної електродинаміки безперервно випромінюють електромагнітну енергію. Датський фізик Нільс Бор (1885-1962), виходячи з моделі Резерфорда і модифікуючи її, ввів постулати (постулати Бора), які стверджують, що в атомах є стаціонарні орбіти, при русі по яким електрони не випромінюють енергії.У сучасній фізиці квантові і релятивістські подання синтезовані в єдину картину світу, що дозволяє говорити про квантово-релятивістської картині світу. Відповідно до квантово-польової картиною світу будь мікрообєкт, володіючи хвильовими і корпускулярними властивостями, не має певної траєкторії руху і не може мати певних координат і імпульсу. Однією з найважливіших філософських проблем сучасної фізики є проблема онтологічного статусу обєктів мікросвіту, що розглядаються в теорії. Частинки і поля, що виникають в теорії, передбачаються існуючими в природі, однак, очевидним це існування не є. У теорії взаємодії частинок в рамках квантово-релятивістської картини світу взаємодія представляється як об

Зміст

Вступ

I. Філософські проблеми фізики

1.1 Фізика як наука

1.2 Філософські проблеми розвитку фізичної картини світу

1.3 Електродинаміка

1.4 Квантова механіка. Історичний відступ

1.5 Сучасна квантова механіка

1.6 Категорія стану у фізиці

1.7 Механічна, електромагнітна і квантово-релятивістська картина світу

1.8 Метафізика теорії відносності

II. Квантова механіка

Висновки

Література