Культурно-історичні передумови виникнення філософських поглядів М. Гоголя в українській романтичній традиції. Значення класика в українській та світовій філософії. Розкриття проблеми духовності, душі, мистецтва, зв’язку віри й церкви в його творах.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукРобота виконана на кафедрі української філософії і культури філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: Огородник Іван Васильович, доктор філософських наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри української філософії і культури. Офіційні опоненти: Ільїн Володимир Васильович, доктор філософських наук, професор, Київський національний торговельно-економічний університет, професор кафедри філософських та соціальних наук; Мозгова Наталія Григорівна, кандидат філософських наук, доцент, Національний педагогічний університет імені М.П. Захист відбудеться "20" вересня 2004 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.27 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, вул.Актуальність теми дослідження зумовлена також тим, що в епоху романтизму в українській філософії відбувався процес становлення національної ідеї, яка утверджувалась у контексті формування національної самосвідомості народів Європи, викликала хвилю культурно-національного відродження, появу нової української літератури, театру, українських історичних досліджень, тобто усього того, що згодом було заборонено. Саме романтизм, з його специфічним світобаченням і світорозумінням, був виразом культурно-національного відродження України на початку XIX століття. Гоголівські роздуми про діалогічний характер душі, істини та хибності, про відповідальність людини за своє достеменне буття, необхідність особистісного переосмислення універсальних цінностей, вплив на суспільну поведінку моральної та релігійної філософії, тощо - не втратили свого значення і за сучасних умов буття українського суспільства. філософський погляд гоголь романтична Роботу виконано у відповідності з Комплексною науковою програмою Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Наукові проблеми державотворення України" (Науковий керівник академік НАН України Губерський Л.В.), НДР № 01БФ 041-01 філософського факультету "Філософська та політологічна освіта в Україні на перетині тисячоліть". Гоголя як для української, так і для російської культури, що дає підстави говорити про персоніфікований творчістю та долею письменника діалог цих культур (М.Гоголя, де зазначається, що суттю філософської непрочитаності творчості М. Даний процес розпочинається у 90-ті роки, що повязується із необхідністю досліджень історії української філософської думки і культури науковими методами XX століття, а також - переживанням Україною постмодерністської ситуації у її специфічній якості, результатом чого стає пошук персоналістичних орієнтирів у світі та інтерпретація текстів мислителів, які вдавалися до демонстрації межових станів буття. Гоголь відігравав вирішальну роль у формуванні вітчизняної культури, оскільки стояв біля її витоків, був одним із перших романтиків, які внесли "нове слово й дух" в буття українського народу. Другий розділ "Історичні й теоретичні засади романтизму як культурного феномену та специфіка його прояву в Україні" - присвячено розгляду формування та історичних передумов виникнення романтизму, його розвиток в українській культурній традиції. Романтизм як етнокультурна домінанта першої половини ХІХ століття в Україні народився з власних національних джерел філософської думки, успадкувавши весь її попередній розвиток і не можна підміняти естетичні та філософські джерела культури українського романтизму німецькою класичною філософією та естетикою йєнської школи, хоча деякий вплив, безперечно, вони справили.Результати дисертаційного дослідження конкретизуються у наступних положеннях: - романтизм як ідейний та культурний рух, що виник у Німеччині наприкінці XVIII ст., утверджував себе як цілісна система, охопив практично всі сфери суспільної свідомості, створивши власний світогляд, змінюючи світобачення людей цілої епохи; романтизм як етнокультурна домінанта першої половини XIX ст. в Україні народився з власних національних джерел філософської думки, успадкувавши весь її попередній розвиток, не можна вважати естетичними та філософськими джерелами культури українського романтизму виключно німецьку класичну філософію та естетику йєнської школи, хоча, безперечно, їх вплив був досить відчутним; Гоголь реалізував ту життєву енергію, яка до нього й після нього зумовила специфічні риси філософського мислення, притаманного українській культурі; Гоголя в контексті українського романтизму дає змогу розширити концептуальні аспекти української філософської думки шляхом звернень до глибинних прошарків її формування та розвитку. Гоголя дає підстави стверджувати, що творчість мислителя займає чільне місце в українській та світовій філософській думці.