Онтологічні погляди Костельника, їх місце в історико-філософському процесі. Ступінь оригінальності поглядів мислителя на соціальні проблеми і його концепція філософії історії. Трактування Г. Костельником стосунків держави і церкви, його унійна концепція.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки УкраїниРобота виконана у відділі філософії культури Інституту українознавства імені І. Науковий керівник - доктор філософських наук, професор Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри історії філософії Захист відбудеться 20 лютого 2002 року о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.02 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79002, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м.У часи незалежності України спостерігаємо пожвавлений інтерес до історичного минулого, особливо до тих постатей, чия діяльність і творчість була знаменною віхою в процесі розвитку духовного життя. Поза увагою дослідників донині залишаються не лише філософський зміст української релігійної філософії як явища української духовної культури, а й численні видатні постаті, які формували цю філософію, вирішували у своїх творах онтологічні, гносеологічні чи антропологічні проблеми. Однак, якщо відкинути політичну чи ідеологічну заангажованість, то чітко видно, що серед представників української релігійної філософії першої половини XX ст., а навіть і серед діячів української духовної культури постать Гавриїла Костельника виділяється насамперед неординардинарністю мислення, талантом, глибокою ерудицією, всебічною освітою і, поза сумнівом, філософським світосприйняттям. Особливе значення діяльність і творчість Гавриїла Костельника мала у 20-30-ті роки XX ст., коли після громадянської війни західноукраїнські землі знову опинилися у володіннях Речі Посполитої, що ознаменувалося новими потугами латинізації греко-католицької церкви. Зацікавленість творчістю Гавриїла Костельника має насамперед специфічно науковий вимір, адже українська релігійна філософія XX ст. донині залишається малодослідженим явищем, а доробок о.Гавриїла є чи не найвагомішим у філософському аспекті.У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, формулюється мета й основні завдання дослідження, обєкт, предмет і методи дослідження, розкривається наукова новизна, теоретичне й практичне значення роботи, наводяться дані про апробацію основних ідей дисертації. Перший розділ - “Історіографія, джерела і теоретико-методологічні проблеми дослідження“ виконує допоміжну роль, оскільки служить сполучною ланкою між вступом і безпосереднім висвітленням філософської спадщини Гавриїла Костельника. Наукові, зокрема філософські твори Г.Костельника, в Україні детально не досліджувались, хоча публікувалися і вивчалися праці отця-пресвітера, повязані з критикою Ватикану, католицького клиру, а також з Львівським собором 1946 р. Костельника, підібрані у цьому збірнику, мають відверто публіцистичний характер, містять чимало історичних неточностей і грубих помилок, що викликає підозру відносно їх авторства Г. Костельника. Сучасники о. протопресвітера Г.Костельника також намагалися оцінити його діяльність (а не творчість), як видно зі спогадів отця Йосифа Кладочного, записаних Петром Шкарбюком - “Виноградник господній“ (1995).