Дослідження ролі жінки в соціально-політичному житті суспільства та інтерпретація її суспільного статусу в історико-філософських працях. Вплив ідейних поглядів на формування гендернозбалансованої суспільної думки. Погляди К. Маркса та Ф. Енгельса.
Аннотация к работе
Філософські концепції суспільного статусу жінки в західній політичній культурі: від античності до марксизмуНерівність статей, другорядність жінки по відношенню до чоловіка у суспільстві (визнання тільки її репродуктивної та господарської функції), принизливе позиціювання ролі жінки в громадсько-політичному житті, в більшості випадків чітко прослідковується в працях стародавніх мислителів. Вегнер у праці «Фемінізм як джерело тендерної політики» зазначає, що Платон, з одного боку, вважав жінку нижчою істотою (навіть стверджував, що якщо чоловік був трусом та нечесною людиною, то після смерті його душа переходила до жінки), з іншого боку - у трактаті «Держава» він серед інших ідей висловлював ідею про соціальну та політичну рівність обох статей[8,с.636]: «Однакові природні властивості зустрічаються у живих істот обох статей, і за своєю природою як жінки, так і чоловіки можуть брати участь у всіх справах»[11,с. Три речі можна вважати щастям, - стверджував старогрецький філософ Сократ, - те, що ти людина, а не дика тварина, що ти грек, а не варвар, що ти чоловік, а не жінка[22,с.34]. За жінками закріплювалася роль берегині приватних основ політичного життя чоловіків; жінка символізує приватні домашні, сімейні відносини, стабільність, на якій будується «поліс» у Арістотеля[20,с.79]. Просвітники в цілому розділяли цей підхід: Вольтер викривав несправедливість жіночої долі; Дідро припускав, що принижене існування жінки є наслідком певних громадянських законів та звичаїв; Монтескє вважав, що жінка може і повинна брати участь в суспільному житті; Гельвецій доводив, що громадянська «непросвіченість» жінки викликана недоліками її виховання, а той зовсім відсутністю такого, тощо[1,с.155-156].