Зміст і функції філософії в суспільстві. Ґенеза та культурно-історичні форми філософської думки. Онтологія: буття та субстанції матерії. Пізнання світу і його законів. Діалектика абсолютної і відносної істини. Сутність людського буття та індивідуальності.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Херсонський національний технічний університетТеоретичне наповнення даної теми розкриває глибинну, динамічну сутність філософії як основи світогляду, як систему методологічних засад осмислення світу в цілому та місця людини в ньому.Адже усвідомлення сутності світу, свого буття і своєї сутності, свого місця у світі, сенсу життя і становить розуміння мудрості. Термін «філософія» вперше зустрічається у видатного філософа і математика Піфагора (VI ст. до н.е.), який вважав, що від філософії народжуються три плоди: дар добре думати, дар добре говорити, дар добре діяти. Пізніше Платон (V ст. до н.е.) надає цьому поняттю нового значення: наука, що вивчає світ у цілому та місце людини в цьому світі. Світогляд є системою принципів, поглядів, цінностей, ідеалів, що визначають як ставлення до дійсності, загальне розуміння світу, так і життєві позиції, програми діяльності людей. Отже, філософія дає теоретичне розвязання питань світогляду з точки зору взаємовідносин людини і світу, мислення і буття, духовного й матеріального, розроблює загальний цілісний погляд на світ, на місце людини в ньому, досліджує практичне, пізнавальне, ціннісне, етичне та естетичне ставлення до світу.Філософське мислення може окреслювати дійсність не такою, яка вона є, а такою, якою вона має бути. Наведені риси філософського мислення резюмуються тим, що саме у філософії і за допомогою філософії людина висуває своє бажання взяти на себе власне відповідальність за свідоме вирішення своєї життєвої долі. Фактично будь-яка сфера діяльності людини - це джерело проблем світогляду, тоді як природознавство обмежене пізнанням живої та неживої природи та природного в людині. У філософському розумінні проблема - це питання, що є органічною частиною пошукової пізнавальної ситуації, коли мають місце пошуки нових явищ, процесів, структур, законів, нової інформації. «ontos» - сутнісне, «1ogos» - вчення - вчення про буття) аспект відображення людини і світу в філософії полягає в тому, що філософія як специфічна форма усвідомлення людиною свого буття, як форма суспільної свідомості покликана дати людині знання про світ та саму людину в її бутті.Кожна з цих норм має певний набір категорій: у науці це перш за все істина, у релігії - віра, у політичній ідеології - влада, у праві - справедливість, у мистецтві - прекрасне, у моралі - добро, у філософії ж - мудрість. Філософія характеризується тим, що в її межах усвідомлюються ті засоби, завдяки яким людина опановує світ, і специфіка її врешті-решт зводиться до того, що спрямованість до дослідження свідомості, тобто рефлексія, стає для неї основним змістом і метою. І філософське, і наукове знання складаються з елементів (суджень, умовиводів, понять, принципів, законів, гіпотез тощо), які організовані в систему, котра підпорядковується законам логіки і становить певний теоретично сконструйований світ; і в цьому розумінні філософія є наукою. Наукова структура не робить філософського світогляду наукою, тому за предметом дослідження філософія не є наукою. З цього можна зробити висновок, що філософія входить до складу наукової сфери знання частиною свого змісту і відносно цього філософія є наукою, видом наукового знання.