Поняття філософії як науки у роботі Г.Ф. Гегеля "Феноменологія духу". Розгляд мислителем субстанції як суб"єкта і як руху самоствердження з певним роздвоєнням, що поєднуються в процесі рефлексії в інобутті. Сутність абсолютного духу та світу моральності.
Аннотация к работе
Філософія як наука у "Феноменології духу" Ґ.Завдання, яке намагається вирішити філософ у роботі «Феноменологія духу» полягає у тому, щоб показати яким чином філософія є наукою. Робота «Феноменологія духу» присвячена розгляду становлення науки, знання, у ній показано як наука відноситься до знання, що є і дослідженням і перевіркою реальності пізнання. Про роль і значення філософії свідчить його висловлювання про те, що у якомусь знанні і в якійсь науці вважається істинною за змістом, може бути гідним цього імені тільки тоді, коли воно породжене філософією; що інші науки скільки б вони не намагалися роздумувати, не звертаючись до філософії, без неї не можуть володіти ніжиттям, ні духом, ні істиною[5,с.41]. У передмові до роботи «Феноменологія духу», Ґ.В.Ф.Геґель зазначає, що істинною формою, у якій існує істина, може бути лише її наукова система і його наміром було сприяти наближенню філософії до форми науки до тієї мети, досягнувши якої вона могла б відмовитися від свого імені любові до знання і бути дійсним знанням[5,с.10]. Новий етап розвитку свідомості, який зветься у «Феноменології духу» дух, включає в себе істинний дух, моральність; відчужений від себе дух, освіченість; дух, що володіє достовірністю себе самого.