Дослідження вчення С.Л. Франка про природу, людину і суспільство в контексті філософії всеєдності. Обґрунтування ідей Семена Франка як утопічного соціального проекту, спрямованого на гармонійний розвиток людства до майбутнього всеєдиного боголюдства.
Аннотация к работе
ФІЛОСОФІЯ ВСЕЄДНОСТІ СЕМЕНА ФРАНКА ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЕКТ МАЙБУТНЬОГОФранк підкреслює, що «лише в соборному буття, в єдності суспільства справді реальне те, що ми називаємо людиною», отже, «соборну єдність утворює життєвий зміст самої особистості», її гармонійне внутрішнє становище [9, с. Франка про природу, людину і суспільство в контексті філософії всеєдності, розглянути його як утопічний соціальний проект, спрямований на гармонійний розвиток людства до майбутнього всеєдиного боголюдства, і побачити можливі варіанти майбутнього розвитку людського суспільства. З одного боку, людина - це «природна» істота, що визначає його тіло, тобто плотська природа; з іншого - це «самобуття» людини, яке дистанціює його від світу, перетворює на «двосвітову» інстанцію і визначає його «боголюдську» сутність [8, с. Крім того, свобода і дія божої благодаті в людині, згідно з Франком, є двома сторонами однієї і тієї самої діючої реальності: «Они суть как бы выражения «мужского» и «женского» начала в исконно «андрогинном» существе человека, причем «женскому», воспринимающему началу человеческого духа (anima) принадлежит онтологическое первенство перед мужским (animus): то самое, что как семя «благодати» воспринимается и таится в лоне души, выступает наружу как самостоятельное, из себя самого действующее существо, имеющее свою собственную жизнь» [8, с. Він порівнює ставлення душі до Бога ставленням жіночого серця до коханого, чоловіка, де віруючий (як і жінка) «обретает самого себя в своей подлинной полноте и глубине через покорную вольную самоотдачу себя высшему, инородному ему началу» [8, с.