Розгляд історії української філософії як органічного складника історії всесвітньої філософії. Характеристика творчості К. Транквіліона-Ставровецького, М. Смотрицького і К. Саковича. Основні принципи "філософії серця" Юркевича, історіософії Липинського.
Аннотация к работе
Вона виявляє закономірності розвитку філософської думки українського народу. Вона досліджує те, що становило в минулому і становить в наші дні ядро загальнолюдських цінностей, самоусвідомлень, духовних надбань. Філософія в Україні розвивалась як невідємна частина історичної свідомості нашого народу, відображала процеси, що відбувались в суспільному житті нації. Як особлива форма самоусвідомлення національної культури філософія в Україні існувала в тісному взаємозвязку з суспільно-громадською, політичною, науковою, художньою та релігійною думкою. Національна культура стає всесвітньо відомою тільки тоді, коли набуті цінності стають надбанням усього людства.Кирило Транквіліон-Ставровецький створив учення про чотири світи: 1) світ невидимих духовних сутностей, що належать до небесної ієрархії; 2) макрокосм - світ видимих тілесних речей, у якому живе людина; 3) сама людина (мікрокосм); 4) поєднання злих людей і грішників із дияволом, який певною мірою є самостійним творчим началом зла. Без тіла і вегетативних процесів людина не може жити, а її душа - відчувати, розуміти, прагнути, набувати і виявляти доброчесності, тому тіло - друг душі. Це передусім «Похвала мудрості», де прославляються науки, філософія, мудрість, розкривається їх прикладне значення у житті людини і суспільства. Оскільки в основі світу лежить божественна мета, яку здійснюють люди, то вона може бути пізнана не головою, а серцем. Істина відкривається не тільки мисленням, а й "серцем", оскільки пошук істини повязаний з релігійними і моральними прагненнями людини.Липинський був одним з організаторів таємних підготовчих фондів для утворення за межами Російської імперії українського політичного центру, з якого в серпні 1914 р. у Львові утворився Союз визволення України і Головна Українська Рада. Липинський розглядав як джерело єдності нації, а її складовими вважав Владу, Територію, Громадянство, без яких жодна держава існувати не може, оскільки для цього потрібна організована сила, яка підтримує владу в імя добра цілої землі-території і цілого громадянства. Філософська думка в УСРР у 20-30-ті роки XX ст. була представлена такими основними галузями, як дослідження та пропаганда питань діалектичного та історичного матеріалізму; боротьба за діалектичний матеріалізм у природознавстві; вивчення історії філософії. Історико-філософська галузь охоплювала у 20-30-ті роки XX ст. такі напрями: історію марксистсько-ленінського вчення, у т. ч. дослідження праць його ідейно-теоретичних попередників, послідовників та критику поглядів «реформістів» і «ревізіоністів» марксизму; історію зарубіжної філософії від античності до західноєвропейської і американської філософій початку XX ст.; історію філософської думки в Україні, передусім вітчизняної суспільно-політичної думки XVIII - початку XX ст. Вітчизняні науковці вивчали і популяризували історію зарубіжної філософії від античності до західноєвропейської та американської філософій XX ст., наслідком чого були публікації про мислителів, провідні течії і школи: античної філософської думки, західноєвропейської філософії Нового часу, епохи Просвітництва, німецької класичної філософії, дослідження західноєвропейської і американської філософських думок XIX - початку XX ст.Мелетій Смотрицький обстоював гідність, права, звичаї, культуру, віру українців і білорусів. Касіян Сакович приділяв увагу розвязанню не на осягнення Бога через моральне вдосконалення і духовність, а на тілесну природу людини і її душу, повязану з відчуттям і мозком. Липинський розглядав націю як єдність всіх мешканців даної Землі і всіх громадян даної Держави, обєднання всіх племен, мов, вір Української землі, спаяних власною державою, єдиним духом. Липинський розглядав як джерело єдності нації, а її складовими вважав Владу, Територію, Громадянство, без яких жодна держава існувати не може, оскільки для цього потрібна організована сила, яка підтримує владу в імя добра цілої землі-території і цілого громадянства. Історико-філософська галузь охоплювала у 20-30-ті роки XX ст. такі напрями: історію марксистсько-ленінського вчення, у т. ч. дослідження праць його ідейно-теоретичних попередників, послідовників та критику поглядів «реформістів» і «ревізіоністів» марксизму; історію зарубіжної філософії від античності до західноєвропейської і американської філософій початку XX ст.; історію філософської думки в Україні, передусім вітчизняної суспільно-політичної думки XVIII - початку XX ст.
План
Зміст
Вступ
1. Творчість Кирила Транквіліона-Ставровецького, Мелетія Смотрицького і Касіяна Саковича
2. Основні принципи «філософії серця» П. Юркевича
3. Історіософія В. Липинського
4. Українська філософська думка у 20-30-ті роки ХХ століття