Поняття і сутність творчості як найважливішої проблеми сучасної науки і філософії. Інтенсивність і форми прояву творчої активності суб"єкта. Віртуальна і дійсна творчість. Особливості науково-технічної, художньої, соціальної, військової творчості.
Аннотация к работе
Зламано застарілий стереотип, за яким творчість-обєкт дослідження лише спеціальних сфер знання. Не піддаючи сумніву ролі окремих наук у дослідженні різних сторін проблеми творчості, відповіді на питання що є суттю творчості, яка соціальна роль творчості, які її обєктивні основи, як творчість звязана з іншими функціями свідомості, може дати лише філософія. Актуальність проблеми творчості значно зросла в звязку з тим, що в сучасних умовах, як ніколи раніше, підвищується значення нового підходу в навчанні і вихованні людей.Тому творчість слід розглядати як процес складних обєктивно-субєтивних відносин між творцями та обєктами творчості, як єдність пізнання та перетворення. Творчість вивчається багатьма науками: філософією, психологією, наукознавством, кібернетикою, теорією інформації, педагогікою та ін. Творчість - здатність, здібність людини, що виникає в процесі праці, створювати (на основі пізнання закономірностей обєктивного світу) з наданого дійсністю матеріалу нову реальність, що задовольняє багатоманітність суспільних потреб. А також питання, звязані з практичним ставленням людини до світу: чи є людина пасивним споглядачем подій, що відбуваються в її оточенні, або ж творцем, що цілеспрямовано змінює світ і створює нові обєктивні умови. Творчість в поглядах античних мислителів виступає в двох формах: як дещо божественне - акт народження (творіння) космосу і як людське мистецтво, ремесло.Нове знання, одержане в процесі наукового дослідження, може стати новим в двох сенсах: нове знання може бути новим для вченого, який зробив те чи інше спостереження або відкриття, і новим для науки, відкриття нового факту, нового закону, створення нової теорії, нової науки тощо. Дійсна творчість в культурі, політиці, науці і виробництві визначається принциповою новизною одержаних результатів в масштабах їх історичної значимості. Творча активність субєкта по-різному реалізується в тій чи іншій сфері матеріальної або духовної культури - в науці, техніці, виробництві, мистецтві, політиці тощо. Для прикладу, нові результати у мистецтві можуть фіксуватися у закінчених авторських творах, в техніці - у вигляді авторських свідоцтв і патентів, в науці - у формі публікацій чи дипломів про відкриття. Творчість у військовій справі, як і в інших сферах діяльності, має два основні види: творчість як відкриття нового, тобто явищ, законів, про які нічого не відомо раніше (наукова творчість), і творчість як створення нового, тобто конструкторська, винахідницька діяльність.Отже, вивчивши питання творчості, зясували, що поняття творчості не однозначно і має безліч тлумачень в залежності від того, з якої позиції розглядати цей процес. Поняття художнього і наукового творчеств має особливості та схожість, ці два види обєднує створення нового в різних планах і масштабах. Той вид діяльності, в якому найкраще, вільніше всього виявляється творчий підхід, і той обсяг, у якому людина може його виявити, залежить від складу особистості, від звичок, від особливостей життєвого шляху. Обєднання всіх сутнісних сил людини, прояв усіх його особистісних особливостей у справі сприяють розвитку індивідуальності, підкреслюють, поряд із загальними для багатьох ознаками, його унікальні і неповторні риси.