Перспективи розвитку інституту соціальної роботи в контексті взаємин держави та громадянського суспільства. Філософське осмислення взаємодії державних органів та благодійних організацій. Вдосконалення державної системи соціального захисту населення.
Аннотация к работе
Колотило М.О., кандидат філософських наук, викладач кафедри філософії, kolotylo.mariana@gmail.comІсторична розвідка специфіки та особливостей функціонування інституту соціальної роботи дозволила зясувати, що її еволюційний поступ зазнавав трансформацій від розуміння як складової державної соціальної політики через перехід у простір функціонування громадянського суспільства до усвідомлення сучасної ролі соціальної роботи як місця зустрічі обох інституцій заради вирішення низки глобальних цивілізаційних проблем та забезпечення інноваційного розвитку людства. У підсумку стверджено, що зважаючи на зростання участі соціальних працівників у формуванні перспективних сценаріїв майбутнього, соціальна робота як інституція громадянського суспільства потребує системної підтримки зі сторони держави як в національному, так і глобальному вимірах. The historical exploration of the specifics and peculiarities of the functioning of the social work institute made it possible to find out that its evolutionary progress was subjected to transformations from understanding it as a component of state social policy through the transition to the space of functioning of civil society to the awareness of the present role of social "work as a meeting place of both institutions for the solution of a number of global civilizational problems and ensuring the innovative development of mankind. As a result, it has been argued that social work as an institution of civil society needs systematic support from the state side, both nationally and globally, in view of the increasing participation of social "workers in shaping the prospective scenarios of the future. Актуальним у контексті таких міркувань виглядає розроблена Міжнародною федерацією соціальних працівників «Глобальна програма дій в соціальній роботі та соціальному розвитку: керівництво до дії», в статях котрої червоною ниткою проходять три провідні тези: нова епоха ставить нові завдання для соціальних працівників, і постає необхідність в застосуванні нових підходів і методологій для того, щоб бути спроможними вирішувати ці завдання; консолідація зусиль інституцій соціальної роботи державного та недержавного сектору всередині країн; обєднання діяльності соціальних працівників усіх держав світу навколо вирішення соціальних проблем, що набули планетарного характеру [3].