Порівняльний аналіз філософії історії Й.Г. Фіхте з теоріями І. Канта, Г.В.Ф. Гегеля, Ф.В.Й. Шеллінга і К. Маркса. Положення історичного по відношенню до фактів свідомості. Вирішення проблеми суб"єкта історії через розуміння ним відношення індивіда і роду.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.05 - історія філософії. У дисертації здійснено історико-філософський аналіз філософії історії Й.Г. Фіхте. Досліджуються умови формування поглядів на історію німецького філософа, встановлюється місце філософсько-історичних ідей в загальній системі фіхтевського вчення, розкривається структура історичного знання та елементи історичної дії, проводиться порівняльний аналіз філософії історії Й.Г.Філософія історії, акумулюючи в собі знання про історію, відкрила ціле коло теоретичних проблем, таких як: субєкту історичного процесу, рушійних сил історії, її початку, кінцевої мети та сенсу, методів пізнання історичної реальності та ін. Можливий (й мав місце) третій підхід, що був орієнтований на подолання цієї альтернативи через пошуки їх єдності (наприклад, філософія історії К. Фіхте ще не досить глибоко вивчена навіть всесвітньою філософською думкою, не кажучи вже про її дослідження в філософії радянського марксизму та у вітчизняній історико-філософській думці сьогодення. Фіхте зверталось чимало дослідників, як на Заході, так і на терені Російської імперії, радянського та пострадянського культурного простору. Сьогодні у фіхтезнавстві усвідомлюється потреба заповнення цієї прогалини, потреба всеохоплюючого систематичного аналізу філософії історії Й.Г. Фіхте.Фіхте, в другому підрозділі - “Загальне поняття про історію” - окреслюються суттєві риси філософського знання про історію, як їх подає німецький філософ - через критику буденного та емпірико-історичного розуміння історії. Історики, як і прості люди у своєму буденному світобаченні, сприймають історію лише фактично, без рефлексії над умовами виникнення факту історії. Для філософа ж історія є необхідною категорією знання, і його завдання полягає в тому, щоб показати становлення поняття історії у самому знанні. Цим буде прояснений генезис поняття історії за допомогою рефлексії, і історія з чисто фактичного сприйняття підніметься до генетичного, яке розкриє сутність історії. Фіхте філософії історії та встановивши трансценденталістський характер його філософсько-історичного знання, наступним кроком в третьому підрозділі - “Місце філософії історії в науковченні” - зясовується місце вчення про історію в структурі фіхтевської філософії.