Загальна характеристика філософської традиції у Давньому Китаї. Основні філософські школи Стародавнього Китаю, їх особливості: конфуціанство, моїзм, легізм, даосизм. Розвиток школи імен. Діяльність натурфілософів, їх спадок. Філософія епохи Хань.
Аннотация к работе
Реферат з філософії на тему: Філософія стародавнього КитаюНазва «Китай» запозичена нами у народів Середньої Азії, які у X-XIII ст. китайцями називали панівне населення півночі Китаю. До числа найдавніших китайських міфів належить міф про первісний хаос, коли ще не було ані неба, ані землі, і тільки безформні образи блукали у суцільній темряві. Спочатку значки складалися з трьох рисок (триграм), символізували відносини неба, землі і людини, і, будучи розташованими упевному порядку, складали вісім триграм (багуа)\ цян, кунь, чжень, сюнь, кань, лі, гень і дуй. У восьми триграмах нараховувалося 24 риски, а в 64 гексаграмах міститься 384 риски, які характеризують уже більш складні і розмаїті зміни, і ці зміни дозволяють пророкувати практично будь-які відносини у різних процесах. Вісім триграм, в основі яких лежать протиріччя між світлим і темним началом, поступово у своєму розвитку стали характеризувати чотири пари протиріч: між небом і землею, громом і вітром, водою і вогнем, горами й озерами.Небо визначає кожній людині її місце в суспільстві, заохочує її і карає. Оскільки не можна віднайти людей, які дотримуються середини у поведінці, доводиться мати справу з людьми або нестриманими, або обережними. Коли Конфуція спитали про людинолюбство, він відповів так: "Поза своїм домом стався до людей так, неначе приймаєш дорогих гостей. Той, хто дотримується моральних принципів конфуціанства називається "шляхетним мужем" (цзюнь цзи), йому протилежна "негідна людина" (сяо жень), людина, що позбавлена високих моральних якостей. У давні часи досконало мудрі, бачачи, що людина за своєю природою є злою, і знаючи, що вона розпутна, йде неправильним шляхом, прагне до безладдя і не піддається утихомиренню, саме тому створили владу правителя, аби слідкувати за людьми...Однак, з одного боку, протягом цього періоду спостерігалось також зростання частки великої земельної власності з використанням найманої праці збіднілих орендарів, а з іншого боку, народжувалось приватне дрібне селянське господарство. Так для обґрунтування порядку, в якому провідні місця в суспільстві займають імператори, сановники, чоловіки, просто старші люди, а нижчі ролі належать підлеглим, жінкам, молодшим членам сімї тощо, Дун Чжуншу використовував вчення натурфілософів про ян, інь та пять основних елементів природи (вода, вогонь, дерево, земля, метал), широко користувався поняттям дао. Безпосередньо ці веління сприймає державець, а далі все йде у спадному порядку: "люди прямують за державцем, державець прямує за Небом." Веління Неба не звучать, Небо просто примушує людей висловлювати його думки, Небо само не діє, воно примушує діяти людей, що підвладні йому, Правитель-"Син Неба", на правління він отримує мандат безпосередньо від Неба. Народ шанобливо споглядає чиновників, чиновник сановників, сановники князя, князь державця, а державець Небо. Імена, вважає Дун Чжуншу, виникають із справжньої реальності, імена даються, щоб виразити справжність речей, справ, вчинків, а всі імена знаходяться в цілому у відповідності до помислів Неба.
План
План
1. Загальна характеристика філософської традиції у Давньому Китаї
2. Основні філософські школи Стародавнього Китаю. Конфуціанство
3. Філософія епохи Хань
1. Загальна характеристика філософської традиції у Давньому Китаї