Фома Аквінський як систематизатор середньовічної схоластики. Проблематика феноменів людини, її сутності та особистості. Філософія Візантії. Вчення Палами. Становлення філософської думки Київської Русі. Збереження античного розуміння мистецтв та науки.
Аннотация к работе
. Людина середньовічної філософіїАвгустин вважав, що з часів біблійного гріхопадіння люди розділилися за видом любові, яка ними рухає: любові до низького, кінцевого, непевних благ (такі люди виключають Бога зі свого життя) та любові до незмінного, нескінченного блага, Бога. При цьому, на відміну від античних мислителів, він вважав, що атрибутом душі може бути тільки добро, а атрибутом тіла, матерії - зло, і наголошував, що людині для добрих і негріховних вчинків необхідно уникати чуттєвого, остерігатися тілесних, плотських потягів. Разом з цим мислитель наголошував, що у людини є свобода вибору напрямку життя, завдяки якій вона може здійснювати як хороші, так і погані вчинки. Відзначимо, що при дослідженні філософської сутності людини Аквінат стверджує, що душа та тіло складають один живий, бажаючий, воліючий та мислячий організм - особистість; тобто філософ одним з перших дав досить чітку дефініцію цього феномена. Що стосується філософських поглядів на людину, то їх пронизує дуалізм: середньовічні філософи, подібно до античних мислителів, вважали, що людина складається з душі та смертного тіла - божественної та земної, сакральної та гріховної складових.