Теоретичні погляди Фрейда на психічну природу людини з точки зору несвідомого. Структура психіки особистості. Дослідження конфлікту між моральністю людини, сумлінням і інстинктами. Основні позиції теорії сновидінь. Використання методу вільних асоціацій.
Аннотация к работе
Самостійна робота з навчальної дисципліни «Філософія» на тему «Філософія психоаналізу»Психоаналіз: 1) група психологічних теорій особистості, методів дослідження ментальних процесів, а також методів терапії невротичних захворювань; 2) спосіб інтроспекції людини, що передбачає систематичне пояснення несвідомих звязків та процесів.Виникнувши в рамках психіатрії як своєрідний підхід до лікування неврозів, психоаналіз спочатку не претендував на роль філософського вчення, яке розкривало б та пояснювало поряд із механізмами функціонування людської психіки також і закономірності суспільного розвитку. Досліджуючи психоаналіз як комплекс гіпотез та теорій, що пояснюють роль несвідомого в житті людини, слід виділяти три його аспекти: пізнавальний, соціально-культурний та лікувально-практичний. Його теоретичні погляди сформувались під впливом традицій класичного природничо-наукового матеріалізму та еволюціонізму в той час, коли вже намічалась криза традиційних уявлень про психічне життя людини, коли з усією очевидністю виявилось, що неможливо розкрити таємницю буття людини, виходячи лише з її природних характеристик. Психоаналіз Фрейда був спробою синтезу двох напрямків досліджень природи людини: § розкриття психічних поривань внутрішнього світу, змісту людської поведінки; На його думку, людина є передусім біологічною істотою і прагне задовольнити насамперед свої природні інстинкти, потяги як певну суму енергій.Сновидіння-це спотворений замісник чогось іншого, несвідомого; крім явного сновидіння, існує несвідоме приховане сновидіння, яке і проявляється в свідомості у вигляді явного сновидіння. Сновидіння-це компроміс між потребою у сні та намаганнями порушити його несвідомими бажаннями; галюцинаційні використання бажань, функція якої-оберігати сон. Сновидіння проходять обробку: перетворення думок в зорові образи, згущення, зміщення, вторинна обробка, замінасимволом. Теорію сновидінь Фрейд докладно виклав у книзі «Тлумачення сновидінь» (1900),-його першій великій роботі з психоаналізу, яка залишилась однією із основних його робіт. «Щоб зрозуміти природу сновидіння, які зявляються в стані сну, насамперед потрібно вияснити сенс самого сну,-каже Фрейд.Усупереч традиціям критичного мислення XIX століття Фрейд запропонував відмовитись від ролі свідомості як контролера при нагляді за психічними процесами. На його думку, свідомість відсікає думки, що виникають на периферії, а також образи ще до того, як вони потраплять у поле уваги субєкта, тоді як при аналізі душевних рухів саме ці думки та образи можуть виявитись важливими. Пацієнтам пропонувалось розслабитись на кушетці і говорити все, що спаде їм на думку, якими би абсурдними, неприємними або непристойними вони не здавались з точки зору повсякденних стандартів. Те, що думка, яка виникає у хворого, не може бути ідентична з забутим уявленням, повністю пояснює душевний стан хворого.Всю історію людства, соціальні події, суспільне життя Фрейд намагається тлумачити з позицій власної теорії психоаналізу та біогенетичного закону. Зводячи людське життя до “інстинктивних нахилів”, Фрейд тим самим заперечує соціокультурні закономірності. Він вважає, що культура грунтується на відмові від задоволення бажань несвідомого і існує за рахунок сублімованої енергії лібідо (сублімація - процес відхилення енергії сексуальних потягів від прямої мети і спрямування до несексуальних, соціальних цілей). Вражений крахом культурних цінностей та насильницькою смертю сотень тисяч людей в роки першої світової війни, Зігмунд Фрейд в останні роки свого життя піддає сумніву багато завоювань цивілізації.