Проблема дисциплінарного статусу філософії права, основні підходи до його розуміння. Структура філософії права (онтологія, антропологія, гносеологія та ін.). Співвідношення філософії, загальної теорії і соціології права. Основні питання філософії права.
Аннотация к работе
За своїм статусом філософія права становить комплексну, суміжну дисципліну, що перебуває на межі філософії та юриспруденції. Вихід на проблематику філософії права може бути здійснений двома протилежними шляхами: від філософії до права і від права до філософії. Таке звертання філософії до осмислення правової реальності, особливо характерне для епохи Ренесансу, виявилося дуже плідним для самої філософії. Важливо також підкреслити, що у сфері філософії права відбувається своєрідна перевірка пізнавальної сили тієї чи іншої філософської концепції, її практичної спроможності в одній з найважливіших сфер людського духу.Перший підхід розглядає філософію права як частину загальної філософії і визначає її місце серед таких дисциплін, як філософія моралі, філософія релігії, філософія політики та ін. Відповідно до цього підходу філософія права належить до тієї частини загальної філософії, що «приписує» людині необхідну манеру поведінки як соціальної істоти, тобто до практичної філософії, вчення про належне. Перший спосіб припускає загально філософську чи загальнометодологічну рефлексію, спрямовану на пошуки граничних основ, умов існування права, коли право співвідноситься з культурою, суспільством, наукою та ін. Така двоїстість філософії права виявляється в тому, що науковий ступінь з філософії права ВАК України може присуджувати як з філософських, так і з юридичних наук. Коїнга, який стверджує, що філософія права, не відмовляючись від пізнання питань суто юридичних, має виходити за межі даної сфери, повязувати правові феномени, що розуміються як явище культури, з вирішенням загальних і принципових питань філософії.В ній можна виділити такі основні розділи: 1) онтологія права, в якій досліджуються проблеми природи права і його основ, буття права і форм його існування, звязку права із соціальним буттям та його місцем у суспільстві; 2) антропологія права, в якій розглядаються антропологічні основи права, поняття «правова людина», права людини як вираз особистісної цінності права, а також проблеми статусу інституту прав людини в сучасному суспільстві, права людини в конкретному соціумі, співвідношення особистості і права тощо; 3) гносеологія права, в якій досліджуються особливості процесу пізнання у сфері права, основні етапи, рівні та методи пізнання у праві, проблема істини у праві, а також правова практика як критерій правової істини;Разом ці три дисципліни становлять комплекс загальнотеоретичних і методологічних правових дисциплін, їх наявність повязана з існуванням у самому праві як мінімум трьох аспектів: ціннісно-оціночного, формально-догматичного та аспекту соціальної зумовленості. Філософія права акцентує увагу на рефлексії основ права, юридична теорія - на конструюванні понятійного каркасу позитивного права, соціологія права - на питаннях соціальної зумовленості і соціальної ефективності правових норм та правової системи в цілому. У звязку з цим виникає питання: чи є ці дисципліни автономними або являють собою розділи загальної теорії права?Як уже відзначалося, філософію права як самостійну дослідницьку дисципліну конституює (тобто встановлює, визначає) її основне питання, від розвязання якого залежить вирішення всіх інших її питань. Звичайно, на визначення цього основного питання безпосередньо впливає світоглядна позиція дослідника, тому не дивно, що в кожного дослідника може бути свій підхід до визначення основного питання філософії права. Фон Валендорф, який додержується обєктивно-ідеалістичної точки зору, бачить основне питання філософії права в «доборі» щирих цінностей і створенні на їх основі системи цінностей у вигляді конкретного правопорядку, призначення якого - підтримка соціального буття. Бріжемен у свою чергу вважає, що всі питання філософії права зводяться до одного основного: яким має бути право у світлі соціальної справедливості. Через складність самої структури права основне питання філософії права може бути вирішене через розвязання низки основних завдань, або головних питань філософії права: 1) про підставу справедливості та її критеріїв (завдання, у межах якого право співвідноситься з мораллю) - це питання є центральним у філософії права, в більш традиційному вигляді воно постає як питання про обґрунтування «природного права»;Філософія права - це наука, що має давню і багату історію. Ще за часів Античності мислителі усвідомлювали проблеми співвідношення справедливості і влади, справедливості і закону, закону і рівності тощо. Вони, власне, і становили предмет майбутньої філософії права. Перші самостійні філософсько-правові системи виникли в Європі в епоху Просвітництва і були повязані з іменами І. Чміль, він пише: “Предметом філософії права є право як основний засіб саморегуляції суспільства; філософія права усвідомлює його в широкому контексті культури”.
План
Зміст
Вступ
1. Проблема дисциплінарного статусу філософії права
2. Структура філософії права
3. Співвідношення філософії права, загальної теорії права та соціології права