Генезис, історичні умови формування філософсько-правової концепції П.І. Новгородцева. Проблема еволюції філософсько-правових поглядів науковця, періодизація науково-творчої діяльності. Тлумачення суспільного ідеалу для процесів розбудови правової держави.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО ЛИТВИНОВ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧРобота виконана на кафедрі філософії права та культурології Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України, Міністерство внутрішніх справ України Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Максимов Сергій Іванович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри філософії Захист відбудеться 24 жовтня 2005 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.02 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 64024, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 64024, м.Кардинальні зміни у світі й насамперед у Європі на межі останнього десятиріччя ХХ століття та стрімкі трансформації українського суспільства до цивілізованих форм державного життя переконливо доводять необхідність звернення до світового досвіду в цій царині людського буття, до спадщини мислителів, які розробляли й обстоювали ідеї, утілення яких дозволило в багатьох країнах організувати суспільство на засадах правової держави. Вимушене мовчання впродовж десятиліть панування тоталітарного режиму додатково актуалізує звернення до історії філософії права, вивчення спадщини найвидатніших її представників і, перш за все тих, діяльність яких була повязана з Україною. Зясувалося, що означене ним не втратило своєї вагомості, більше того, еволюція його поглядів від орієнтації на ліберальні ідеали правової держави західноєвропейського типу до усвідомлення необхідності звернення насамперед до національних святинь, як і апелювання до моральних основ організації соціального життя, явно перегукується з нашим часом. З кандидатських показовим щодо цього є дослідження В.О.Нечипоренка, де висвітлюється проблема легітимації правової держави, і яке завершується аналізом концепції правової держави П.І.Новгородцева як суспільного ідеалу. Мета дослідження: здійснити інтерпретацію філософсько-правового вчення П.І.Новгородцева як процесу становлення та еволюції поглядів на право і державу в контексті його природно-правової теорії та визначити науково-практичну значущість його ідей для сучасних процесів розбудови правової держави в Україні.У розділі 1 "Історико-філософське обґрунтування теорії природного права" аналізується роль суспільного ідеалу у філософсько-правовій концепції П.І.Новгородцева, а також її вплив на сучасників і учнів. У його концепції сконцентрувалися ідеї світової філософсько-правової думки про необхідність критики існуючого права і держави з позицій етично обґрунтованих уявлень про абсолютні норми. Розкрито, що, підтримавши загальну ідею обовязкової необхідності відродження природного права, яку було висунуто Л.Петражицьким та Р.Штаммлером, П.Новгородцев, на відміну від них, які створили свої філософсько-правові теорії багато в чому за межами природно-правової доктрини, розвивав теорію природного права як морально-правову філософію на основі ідеалістичної наукової методології платонівського ґатунку. Доведено, що ідеї і творчість Новгородцева 1902-1903 років щодо проблем відродження природного права концепції морального ідеалізму (викладені в статті "Моральний ідеалізм у філософії права") можна вважати завершальними в становленні російського філософа права як постаті європейського масштабу. У підрозділі 1.2 "П.І.Новгородцев - фундатор московської школи "відродженого природного права" доведено, що є всі підстави вважати П.І.Новгородцева класиком філософсько-правової думки періоду "Срібного віку" російської культури, а якість текстів дозволяє використовувати його твори як навчальну літературу і сьогодні.Формування філософсько-правової концепції П.І.Новгородцева було обумовлене як особливостями часу після буржуазних реформ 60-х-70-х років ХІХ ст. в Російській імперії, так і поглядами вченого, у яких сконцентрувалися ідеї світової філософсько-правової думки про необхідність критики існуючого права з точки зору найвищих етичних уявлень про абсолютні норми (суспільного ідеалу). Новгородцева дозволяє зробити висновок про чотири періоди його творчості: перший (1896-1903) - період становлення, другий (1904-1910) - період розробки теорії "відродженого природного права зі змістом, що змінюється", третій (1910-1917) - період активного дослідження абсолютного ідеалу й розробки на цих засадах теорії правової держави, четвертий (1918-1924) - тлумачення цього ідеалу як православно-християнського. Згідно з результатами дослідження П.І.Новгородцевим ідеї правової держави можна констатувати, що в основі її ідеалу лежить теорія природного права, а сам цей ідеал пройшов три етапи розвитку: перший - обґрунтування ідеї віротерпимості, другий - теоретична розробка політичної доктрини французької революції, третій - покладення на державу певних соціальних зобовязань. Визначена П.І.