Навчання успіхом як сфера життя, самовираження й самоствердження, де виявляється індивідуальна самобутність кожної особистості. Закономірності виховання успішної особистості за В. Сухомлинським. Розвивальна сила даного підходу та його ефективність.
Аннотация к работе
Філософія навчання успіхом у педагогічній спадщині В.О.Успіх стимулює активність, ініціативність особистості в діяльності, слугує імпульсом до творчості, становлення самодостатності та гідності людини. У педагогічній спадщині міститься теоретичне розроблення проблеми навчання успіхом, формування успішної особистості й підготовки її до досягнення професійного успіху в самостійній професійній діяльності. Роджерс смисл реформи освіти вбачав у переорієнтації навчання зі засвоєння людиною знань і вмінь на розвиток її субєктності, не в перетворенні предметних компонентів, а в його «людяному вимірі», перетворенні людей, які включені в освітній процес, «щоб учні були успішними в школі, щоб потім досягнути успіху в житті» [3, с. Аналіз наукових робіт, різних поглядів учених на досліджувану проблему дозволяє говорити про те, що проблема успіху людини, її успішність й досягнення успіху в житті й діяльності в усі часи привертала увагу кращих представників людства. Василь Олександрович прагнув, щоб кожен учень досяг у навчанні, в улюбленій справі значних успіхів, пережив радість успіху, вірив у свої можливості й здібності, переконався, що «шлях до успіху йде, зазвичай, через тривалі пошуки, людина пробує сили в різних справах, але якщо в школі панує атмосфера загального захоплення справою, людина знаходить справу, у якій виявляє себе краще, ніж однолітки, і вона пишається своєю майстерністю» [4, с.