Нарощування смислової структури концепту інтелігенція через цілий комплекс текстових структур з домінантою "європейськість". Духовний, матеріальний та соціокультурний простір персонажа-інтелігента на трьох рівнях асоціативного образного мислення.
Аннотация к работе
Філософія мовного образу європейського українця у прозі І.С.Нечуя-Левицького: «Причепа», «Хмари», «Над Чорним морем», «Неоднаковими стежками», «Навіжена», «Гастролі», «На гастролях у Микитянах», «Дивовижний похорон» постають у їхніх самохарактеристиках, в оцінках інших персонажів. Нечуя-Левицького не частотне (зафіксовано 17 відповідних слововживань, які обєднують і форму інтелігенти), проте становить у прозових текстах письменника концептуальний образ, художньо-образну парадигму якого розширює атрибутивне словосполучення: інтелігентні люди. Нечуя-Левицького слово європейці не частотне: зафіксовано 5 випадків уживання цієї назви у значенні ‘людина високої культури, освіченості’ [9 ІІ: 494], проте контексти засвідчують, що назва Європа, а також похідний прикметник європейський належать до частотних слів художньої мови письменника: кількість зафіксованих слововживань відповідно - 70 і 122. Нечуя-Левицького, можна пояснити не лише тим, що ці слова в мові письменника, як зазначалося вище, досить поширені та становлять характерну ознаку його індивідуального стилю, а й актуальністю номінованих понять в тогочасній мовній свідомості українців і входженням їх у літературно-писемну мовну практику. Атрибутивні словосполучення та метафоричні вислови зі стрижневими словами, що окреслюють духовний простір персонажа-інтелігента, становлять перший рівень асоціативного образного мислення, пор.: європейська культура [7 V: 175], європейські принципи [7 V: 204], європейські ідеї [7 ІІ: 131], вищі європейські ідеї [7 ІІІ: 157]; сьогочасні європейські ідеї [7 ІІ: 140], просвітні свіжіші європейські ідеї [7 ІІ: 334], європейські ідеї й наука [7 ІІ: 149]; європейська просвіта, європейські ідеї [7 ІІ: 131]; азбука європейської просвіти [7 І: 200; 7 V: 204], світ вольної європейської мислі [7 V: 309], міра європейських ідей [7 ІІ: 132], стежка європейського достиглого розвитку [7 V: 189], дорога європейського громадянства [7 V: 189], ґрунт європейського космополітизму [7 V: 189].