Уривки в "Ізборнику Святослава" з "Діалектики" візантійського філософа VІІ–VІІІ ст. Іоанна Дамаскіна. Платонівський мотив філософії як "любомудрія", "софійне" розуміння знання. Здобутки античної філософії в культурі Русі через християнських авторів.
Аннотация к работе
Філософія Київської РусіІоанна Дамаскіна, в яких дається таке визначення філософії: «Філософія є пізнанням речей божественних і людських, тобто видимих і невидимих. Філософія Київської Русі охоплює період з ХІ ст. Впродовж цього періоду філософія існувала як сукупність філософських ідей, які структурували світогляд і відображалися у всьому масиві результатів культурно творчості. Основою проблемою філософії цього періоду була людина, сенс її буття, розуміння людського щастя та шляхів його досягнення, співвідношення Бога і людини, тобто морально-етична проблематика. Морально-етичний напрямок у філософії Київської Русі започаткував митрополит Іларіон, який у 1051 р. написав вже згадуваний твір «Слово про закон і благодать», в якому осмислюється історія людства, вказується на її цілісний характер, розглядаються проблеми сенсу людського життя, свободи людини у світі на основі християнських догматів.