Дослідження життєвого та творчого шляху Григорія Сковороди. Вивчення системи його філософських поглядів. Описання відношення філософа до Бога, Біблії, людини та світу. Розгляд концепції "сродної" праці як справді людського способу життєдіяльності.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИЄфіменко в присвяченій йому статті - «Філософ з народу», писала: «Без сумніву, що Харківський Університет вшанує його память ювілеєм. Та територія, яку Сковорода проходив вздовж і впоперек власними ногами, розносивши як по панським дворам, так і по селянським хатам світло своєї «нової слави», занадто тісно звязана з ним духовними нитками, присутність яких хоча і смутно пізнається, але тим не менше відчувається. Ювілей буде і, потрібно сподіватись, просвітить більш-менш повно цю туманну, але без сумніву високо обдаровану і дуже оригінальну фігуру, так сильно вразивши думки і почуття не лише сучасників, але і їх найближчих потомків», Григорій Сковорода народився в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку, що нині на Полтавщині, у небагатій козацькій родині, в кінці царювання Петра І, який не надто церемонився з Україною та її правами та свободами, закріпленими Переяславською угодою. Безумовно можна вважати, що цей факт, а також наступні поневіряння українського народу у складі Російської імперії, яка всіма можливими методами утискала права та свободи українства, наклало певний відтінок на творчість та життєві погляди Г. Сковороду вихваляли як творця оригінальних думок та робили цілком несамостійним мислителем, що лише повторює чужі слова та погляди.Сковорода був такий непересічної і різнобічної особистістю, що освічені українці його називали «своїм Піфагором», «українським Сократом», «степовим Ломоносовим». Життєвий шлях Григорія Сковороди умовно можна поділити на три періоди: 1) юність і роки навчання - підготовка до вчителювання - період до повернення із закордону; 2) період вчителювання; 3) період подорожуючого життя, який співпадає із самостійною філософською творчістю і спробами поширення її в маси [1, с. Сковорода перебував в Академії, що правда з перервами, майже 20 років. Сковороди в Києво-Могилянській академії стали періодом формування його як передового мислителя, прямого спадкоємця і продовжувача прогресивної суспільно-історичної і філософської думки кращих представників Академії. Наступним важливим етапом у житті Сковороди стало перебування за кордоном (важливо розуміти, що українські землі того часу перебували у складі Російської імперії, тому під поняттям «за кордон» багато вчених, в тому числі і істориків розуміють виїзд Сковороди за кордон тогочасної Російської імперії).Читаючи Біблію, спілкуючись з нею, Сковорода виписує процес пізнання священного слова в реальний час і простір. Вибудовуючи раціональний ланцюжок, він тут же дає волю почуттям, які показують його відношення до Бога, Біблії, людини та світу, таким чином він в повній мірі намагається винести на поверхню людської свідомості істинне знання. Називаючи Біблію, людину і світ особливими світами, філософ явно не бажає дещо дописувати до існуючої картини світу і тим більше змінювати християнський космос чи кардинально трансформувати світ людини. Таким чином, визнаючи Бога, Біблію і людину трьома світами, філософ не стільки пояснює їхнє становище і сутність, скільки намагається пояснити взаємозвязок між ними. Неодноразово він називає їх не тільки подібними, але і рівними, називаючи при цьому Біблію людиною, а людину Богом; світ в його поняттях весь час зближається то з людиною, то зі зовнішніми силами.Внесок митця у суспільну і філософську думку та літературу можна зрозуміти лише у звязку з соціально-економічними процесами тієї доби. На фоні цих подій формувалися погляди і переконання Григорія Сковороди. Сковорода таврував можновладців, пройнятих жадобою наживи та владолюбністю. Це був поступовий прогрес сходження від простої критики і заперечення існуючого суспільства до складання та вироблення певного філософського вчення, що складалося із систематизованих та всебічно обгрунтованих поглядів і принципів. Від літературних творів у вигляді віршів та епіграм, висміюючих державний лад і притаманні йому недоліки, Сковорода з часом переходить до складання філософських притч, діалогів та творів, де замислюється не над конкретними, а над вселенськими проблемами.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ (КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА)
2. СИСТЕМА ФІЛОСОФСЬКИХ ПОГЛЯДІВ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ