Аналіз творчості російського релігійного філософа І.О. Ільїна. Визначення сутності і значення духовного оновлення людини як явища метафізичного, онтологічного і гносеологічного порядку. Формулювання загальних та самобутніх рис філософських ідей мислителя.
Аннотация к работе
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукДисертація являє собою історико-філософське дослідження, що на підставі філософсько-персоналістичного аналізу творчості російського релігійного філософа І.О. Ільїна поставило за мету визначити сутність і значення духовного оновлення людини як явища метафізичного, онтологічного та гносеологічного порядку, а також як ідею, що поєднує роботи різних тем мислителя в єдину філософську концепцію, що розкриває зміст людського буття. Ільїна, що містить уявлення про сутність людини та її душі як базового вчення в сприйнятті філософії духовного оновлення. Розглянуто духовне оновлення в житті конкретної людини як життєву стратегію духовної самореалізації особистості. Определить сущность и значение духовного обновления человека как явления метафизического, онтологического и гносеологического порядка, а также как идею, объединяющую разно-тематические работы мыслителя в единую философскую концепцию, раскрывающую смысл человеческого бытия.На думку вітчизняних дослідників, криза українського суспільства, що перш за все проявляється у втраті ціннісних основ життя, має своєю причиною порушення наступності в культурі - певному розриві, що утворився між сучасною та традиційною національною культурою українців, яка з давніх часів будувалась на основі релігійних, духовних цінностей. У своїх релігійно-духовних пошуках він прагнув осмислити сутність земного існування, створював образ нової людини, визначав шлях її духовного оновлення і можливість духовного відродження суспільства, нації, держави. Проблема самовизначення людини, намагання осмислити її природу та життєвий шлях за всіх часів становила обєкт підвищеного інтересу й фактично сформувала філософію в окрему галузь знання. Ільїна визначити сутність і значення духовного оновлення людини як явища метафізичного, онтологічного та гносеологічного порядку, а також як ідею, що поєднує роботи різних тематик мислителя в єдину філософську концепцію, що розкриває зміст людського буття. У дослідженні використаний метод історизму, що дозволив простежити формування деяких аспектів російської релігійної філософії в історичній ретроспективі, а також біографічний метод, який надає можливість установити взаємозвязок формування світоглядної позиції та розвитку творчих ідей філософа з його життєвим досвідом і особистими переживаннями.У вступі обґрунтовано актуальність теми, показано звязок роботи з науковою темою кафедри філософії Дніпропетровського національного університету ім.Ільїна в історико-філософській літературі» проводиться аналіз історико-філософської літератури за темою дослідження, визначається рівень та особливості підходів до вивчення філософського надбання І.О. Ільїна. Ільїна зявляються у звязку з захистом його дисертаційної роботи «Філософія Гегеля як вчення про бога й людину»(1918 р.). Ільїна «Про боротьбу зі злом силою», в якій прийняли участь Ю. Ільїна та підкреслив внесок філософа в розроблення проблеми сприйняття війни. Ільїна дослідники стали шукати рецепти національного духовного відновлення суспільства та виходу з культурної кризи (П.В.Саме таке розуміння буття розвиває теми трагічності земного існування, прагнення до недосяжної досконалості й гармонії, обєднання в сприйнятті метафізичної та емпіричної сфер, постановку перед людиною життєвих понадзавданнь в роботах І.О. Ільїна. Ільїна» розглядаються проблеми онтологічної сутності людського буття, що складають основу концепції духовного оновлення І.О. Ільїна. Уявлення про духовне у структурі внутрішнього життя як значимого для розуміння сутності людського буття стало визначальним у розвязку питання щодо призначення й сутності життєвого шляху індивіда у філософії І.О. Ільїна. Ільїн вкладає перше значення в поняття духовного оновлення як акту, що перетворює душу й дух, процес трансформації душі згідно з духовною інтенцією, яка йде від духу людини шукаючої, духовно зростаючої. Ільїна зазначені явища отримують не тільки морально-етичне висвітлення, вони розглядаються і як психічні потреби особистості, що існують у людині, виконуючи функції винятково земного призначення, і як духовні сили, через які здійснюється розвиток особистої й національної релігійності.
План
2. Основний зміст роботиОсновний зміст дисертації викладено в публікаціях філософ ільїн духовний
1. Гриб О.С. Проблема добра и зла в философии И.А. Ильина // Вісник Дніпропетровського університету: Соціологія. Філософія. Політологія. - Дніпропетровськ, 2003. Вип. 9. - С. 129 - 134. (0,5 др. а).
2. Гриб О.С. Духовное значение права и правосознания в работах Ивана Ильина // Філософсько-антропологічні студії 2004: Спецвипуск - К; Дніпропетровськ, 2004. -С. 416 - 424. (0,4 др. а)
3. Руденко О.С. И. Ильин: вера как антиномия философского и религиозного // Філософія. Культура. Життя. Міжвузівський збірник наукових праць. - Дніпропетровськ, 2005. Вип. 25. - С. 140 - 149. (0,4 др. а)
4. Руденко О.С. Любовь как экзистенция жизни в философии Ивана Ильина // Вісник Дніпропетровського університету: Філософія. Соціологія. Політологія. - Дніпропетровськ, 2006. Вип. 14. - С. 166- 172. (0,5 др. а)
5. Руденко О.С. Сущность бытия человека в философии И. Ильина // Вісник Дніпропетровського університету: Філософія. Соціологія. Політологія. - Дніпропетровськ, 2007. Вип. 16. - С. 215- 222. (0,6 др. а)
6. Руденко О.С. Феноменология философского опыта как метод духовного обновления человека // Вісник Дніпропетровського університету: Філософія. Соціологія. Політологія. - Дніпропетровськ, 2008. Вип. 18. - С. 139 - 147. (0,6 др. а)