Розгляд антропоцентризму італійського Ренесансу. Аналіз філософських засад й теології Реформації. Дослідження натурфілософських вчень доби Відродження. Заснування наукових основ філософії Нового часу. Політично-філософська концепція Нікколо Макіавеллі.
Аннотация к работе
Філософія доби Відродження і РеформаціїПрагнення до свободи проявилося в різних сферах: у сфері церковній вона вилилася в Реформацію, у політиці - спрямовувалася проти заяложеної середньовічної монархії, у науці й філософії - зумовило перегляд трактування істини. Як наслідок Святе Письмо увіходило в життя широких верств населення, без чого не просто уявити виникнення Реформації, що збіглася в часі з пізнім періодом Відродження в Італії і навіть називається Північним Відродженням. Далі зазначено, що «людина володіє певною мірою волі, яка дає їй змогу жити показним пристойним життям і здійснювати вибір, що охоплюється розумом», але «без ласки, допомоги та діяльності Святого Духа сама людина не спроможна ставати прийнятною для Бога, щиро Бога боятися, а чи вірити в Нього, або ж відкидати вроджені лихі пожадливості зі свого серця». Якщо середньовічні теологи просто трактували людину як істоту, гріховну за своєю природою, то лютерани наголошували, що людина свідома гріховності своєї природи, адже вона недосконала і нікчемна. Виступаючи за сімейне життя людини, кальвіністи негативно ставляться до монаства, що підтверджують положенням Святого Письма: «Далі Бог створив людину за Своїм образом, Він створив її за образом Божим; як чоловіка і жінку створив.У XV ст. формується новий ідеал людини, а філософські пошуки ґрунтуються на антропоцентризмі. Особливо наголошується на практичному значенні теоретичного знання. На практичний ґрунт переводиться вчення про політику. Вимоги радикальної реформи церковного життя спричинилися до Реформації, на ґрунті якої сформувався протестантизм. Обґрунтований ідеал синтезу передбачив гармонійну єдність віри й знання, узгодження теології, філософії й науки.