Розгляд педагогічного, світоглядного та професійного ракурсів процесу викладання філософії. Методичні розробки у межах стандартних форм занять у вищих навчальних закладах. Обґрунтування нових методів у викладанні неспеціальних дисциплін майбутнім юристам.
Аннотация к работе
Філософія для юристів: методичні аспекти проблеми викладання з полемічними зауваженнями та деякими конкретними пропозиціямиГоловну увагу приділено лекціям і семінарам з урахуванням форм навчання (стаціонарна і заочна). Methods of work are proposed that are based on the world experience and on the authors personal experience (the courses "Philosophy", "History of Studies on Law and the State", "Philosophy of Law", etc., tested during the teaching in the law school). Lecture-polylogue involves participation in the discussion of the educational material by those present students and assessment of knowledge as encouragement of their activity, as well as educational and business games. Ці способи подаються у вигляді методичних розробок у межах стандартних форм занять у вищих навчальних закладах, насамперед лекцій і семінарів. філософія викладання юрист Акцентування уваги на проблемі «питання - відповідь», як на наш погляд, виокремлює очевидне смислове ядро цієї проблеми, а звернення саме до курсу філософії зумовлене не тільки відомим змістовним наповненням та рівнем абстракції, а й тим, що це є дисципліна початкового етапу навчання у вищих навчальних закладах, де певною мірою простежується становлення наукового стилю мислення як еволюція людської свідомості, звісно, у бік ускладнення та предметної диференціації знання про світ.Історія філософії як конкретні тексти, що їх мають осягнути майбутні юристи в процесі набуття вищої освіти, надає приклади педагогічного підходу та методичних прийомів, які дозволяють розвивати існуючі сьогодні форми проведення занять у бік від субєкт-обєктних відносин у навчальному процесі до субєкт-субєктних, що дозволяє активізувати пізнавальну діяльність. Лекція-полілог базується як на історично апробованих способах трансляції знання та розвитку інтелектуальних здібностей тих, хто навчається, так і на досягненнях сучасної педагогіки, що спирається на персоналістичні орієнтири та культурні досягнення, що орієнтуються на активну взаємодію з субєктами навчання.