Дослідження ідеї демократичної державності та її атрибутивних моментів як єдності частин у рамках цілого. Правова міра реалізації свободи, конституційні параметри і парадокси демократії, грані законодавчої творчості; джерела життєздатності влади народу.
Аннотация к работе
Спеціальність 09.00.03 - Соціальна філософія і філософія історії Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наукРобота виконана у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України Науковий консультант - доктор філософських наук, професор БИЧКО Ігор Валентинович, Київський національний університет ім. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор ВОЛОВИК Віталій Іванович, Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, проректор, завідувач кафедри філософії і суспільно-гуманітарних дисциплін доктор філософських наук, професор КАВАЛЕРОВ Анатолій Іванович, Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. Ушинського, завідувач кафедри філософії і соціології доктор філософських наук, професор ДОДОНОВ Роман Олександрович, Донецький національний технічний університет, завідувач кафедри філософіїКоли у результаті розпаду державної тоталітарної системи виникли нові держави, що стали на демократичний шлях розвитку, то виявилося, що існуючі наукові знання про державу не можна використовувати для розвязання практичних завдань. Водночас не можна не помітити, що наукове знання про державу збагатилося постановкою і пошуком розвязання нових проблем, до яких варто віднести розуміння ідеї держави як такої, визначення міри демократії, конкретизацію правових засад демократичної держави. Автори не беруть до уваги, що демократична держава - це лише різновид держави як такої, що не можна зрозуміти особливі форми прояву держави, не зрозумівши природу держави взагалі. розглянути межі внутрішньої визначеності демократичної держави, одиниці виміру її державності та міру компетентності даного визначення; Розуміючи державу як “організований у себе народ”, була знайдена розмаїтість проявів форм державного через визначення того, що саме являє собою народ як такий і яким чином він організується в себе самого.Аналіз такого напрямку спеціального знання про державу, як історія держави і права, науковий інтерес якого безпосередньо повязаний з поняттям держави, свідчить насамперед про те, що тут тільки характеризують риси і функції держави, адже у тому випадку, якщо мова йде про розуміння її сутності (див. роботи: Я.М. Сучасне наукове знання про державу збагатилося постановкою і вирішенням нових проблем, до яких варто віднести розуміння ідеї держави як такої (Г.Б. Не можна зрозуміти особливі форми прояву держави, якщо не зрозуміти, що собою являє держава взагалі. Якщо проаналізувати внесок Монтескє в розробку питання про поділ влади в державі, то можна зрозуміти, що і його не стільки цікавила ідея розмежування владних повноважень у державі, скільки він намагався скоригувати той державний устрій, що склався на той час. Гегель був першим і практично залишився єдиним, хто спробував розібратися у внутрішніх причинах диференціації влади в державі.