На матеріалі "Українського стилістичного словника" Івана Огієнка аналіз лексики роману "Люборацькі" А. Свидницького в лексико-стилістичному та лексико-граматичному аспектах. Вивчення частиномовного складу та розбіжностей у написанні деяких слів.
Аннотация к работе
Свидницького в "українському стилістичному словнику" Івана ОгієнкаУ статті на матеріалі «Українського стилістичного словника» Івана Огієнка проаналізовано лексику «Люборацьких» А. «Что касается до рукописныхъ сочиненій на южнорусскомъ языкф, то мы пользовались сочиненіями г Руданскаго и не многими г Свидницкаго...», - зазначає укладач, сподіваючись, що ні Руданський, ні Свидницький, не будуть нарікати на те, що «въ моемъ словар^ появились въ первый разъ въ печати отрывки изъ нфкоторыхъ сочиненій ихъ» [2, 1, с.ХУІ]. Свидницького, зокрема роман «Люборацькі» та україномовні оповідання, зявилися уже після смерті письменника, не були відомі широкому загалу, то у словниках М. Свидницького «Люборацькі», що тлумачать зміст різних груп слів: іменників, прикметників, дієслів, прислівників, прийменників і навіть вигуків. Джерелами аналізованого словника були: «1) давня українська мова, поскільки її можна пізнати по старих памятках; 2) сучасна жива народня мова; 3) українська літературна мова по творах наших письменників (та по щоденній пресі) Великої України й Галичини; і 4) мова всіх словян, поскільки це було потрібним для порівняння явищ нашої мови з такими ж явищами інших словянських мов, бо метод порівнявчий часто давав мені світло до пізнання явищ рідної мови» [5, с.9].