Активізація кращих сил української інтелігенції у боротьбі за розбудову національної культури. Діяльність вчених-гуманітаріїв у складних соціально-політичних умовах української революції, тоталітарного сталінського режиму, збереження вітчизняної спадщини.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Робота виконана в Полтавському університеті споживчої кооперації України Центральної спілки споживчої кооперації України Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Нестуля Олексій Олексійович, завідувач кафедри філософії та політології ректор Полтавського університету споживчої кооперації України Міністерства освіти і науки УкраїниЗвернення до проблем музейного будівництва памяткоохоронного та реституційного руху України 1917-1933 рр. через призму діяльності Ф.Ернста, як безпосереднього учасника цих процесів, обумовлюється цілою низкою причин. По-друге, критичний аналіз діяльності памяткоохоронців, узагальнення їхнього позитивного досвіду в минулому дозволить зробити не тільки теоретичні узагальнення, але й виробити на їх основі пропозиції щодо оптимальних шляхів вирішення сьогоденних проблем дослідження, збереження та повернення національної історико-культурної спадщини. По-третє, незважаючи на те, що останніми десятиліттями яскрава особистість Федора Ернста неодноразово привертала увагу науковців, в українській історіографії відсутні праці, присвячені всебічному, комплексному дослідженню його величезного внеску, як науковця, мистецтвознавця, музейника й памяткоохоронця в розбудову української національної культури. проаналізувати його досягнення у справі розшуку і повернення Україні її історичних та мистецьких скарбів; Розвязання вказаних завдань дозволить дати обєктивну оцінку ролі й місця Федора Ернста в українському памяткоохоронному русі, музейному будівництві та реституційних процесах, а також сприятиме кращому розумінню їх перебігу в Україні впродовж 1917-1933 рр.Перші спроби осмислити процеси охорони памяток і музейного будівництва в Україні 1917-1930-х років належали їхнім безпосереднім учасникам - видатним українським ученим, громадським діячам та музейним працівникам: М.Біляшівському, М.Грушевському, О.Дахновичу, В.Дубровському, Ф.Ернсту, О.Новицькому, С.Таранушенку, Ф.Шміту, Д.Щербаківському та ін.1. Серед них необхідно виділити збірник науково-методичних матеріалів “Охорона, використання та пропаганда памяток історії і культури в Українській РСР” у 6-ти частинах, виданий у 1989 р.4 Автори вміщених у ньому розвідок: П.Тронько, О.Нестуля, В.Войналович, Т.Григорьєва, Ю.Данилюк, С.Кот, на основі широкого кола архівних джерел, обєктивно розглянули участь широких кіл громадськості у дослідженні та збереженні вітчизняної історико-культурної спадщини. У цьому плані необхідно виділити великі вступні статті С.Кота, О.Нестулі та С.Нестулі до збірників документів “Українські культурні цінності в Росії: перша спроба повернення 1917-1918 рр.” та “Українські культурні: _ цінності в Росії На шляху до діалогу. При написанні роботи дисертанткою були комплексно використанні джерела різних груп, які при системному аналізі та взаємному доповненні склали основу для висвітлення діяльності Федора Ернста у сфері охорони памяток, музейного будівництва та повернення історико-культурної спадщини України у 1917-1933 роки. У другому розділі „Участь Ф.Ернста у памяткоохоронному русі України 1917-1925 рр.” дисертанткою проаналізовано діяльність громадських та державних інституцій по реєстрації, вивченню та збереженню памяток вітчизняної історії та культури.