Висвітлено історію становлення контекст-аналізу як одного із традиційних методів наукових досліджень. Охарактеризовано основні переваги та особливості використання концептуального, кореляційного, контекстового та автоматизованого контекст-аналізу.
Аннотация к работе
Розкрито евристичний потенціал методу контент-аналізу в наукових пошуках з історії науки й техніки, використання якого представляється доцільним як при відтворенні еволюції окремих складових наукового знання, так і при проведенні історико-біографічних досліджень. Методологія наукових досліджень являє собою систему наукових принципів, на основі яких ґрунтується дослідження і здійснюється вибір сукупності його когнітивних засобів (методів, способів, методик, підходів), що забезпечують отримання максимально обєктивної інформації). Хоруженко в «Энциклопедическом словаре по культурологи» (Ростов-на-Дону, 1998) дав наступне визначення: «Контент-аналіз (анл. content - зміст, суть) - метод, що застосовується в ряді наук для виявлення та оцінки специфічних текстів, а також інших носіїв інформації». У цілому вивчення звязків між категоріями значно розширило коло завдань, які здатний вирішувати контент-аналіз. Предметне поле застосування контент-аналізу в наукових досліджень з історії науки й техніки є дуже широким, нами виділено окремі проблеми, які здебільшого потребують застосування контент-аналізу: Еволюція наукових напрямів чи предметних дисциплін, виявлення домінуючих наукових парадигм, концепцій, вчень, теорій, методів тощо.