Сучасна уява про геологічну будову Волинського мегаблоку. Мінерало-петрографічні критерії формаційного аналізу. Типоморфізм хімічного складу та забарвлення магнезиально-залізистих слюд. Типоморфізм зростань польових шпатів, кристаломорфології циркону.
Аннотация к работе
Мета роботи полягає в розробці формаційних критеріїв визначення послідовності утворення контактуючих між собою кристалічних порід та кореляції просторово відокремлених розрізів стратифікованих утворень докембрію, та побудова на цій основі еволюційно-формаційної моделі розвитку Волинського мегаблоку. З урахуванням цього, уточнено границі історико-тектонічних мегаетапів (протогеосинклинального, головного геосинклинального, орогенного та платформеного) на протязі яких в межах Волинського мегаблоку формувалась земна кора континентального типу. Практичне значення роботи полягає в тому, що створення за результатами формаційних досліджень моделі розвитку земної кори континентального типу в межах Волинського мегаблоку в докембрії дозволяє виділити окремі стадії геосинклінального розвитку території, етапи її кратонізації та цикли тектогенезу. З цією метою було проведене ревізійне вивчення керну більш ніж трьох тисяч картувальних та глибоких свердловин, комплексно досліджено значна кількість зразків гірських порід, включаючи петрографічні (близько 15 000 шліфів) та мінералогічні (близько 1 000 протолочних проб) дослідження, проаналізовані особливості хімічного складу та вмісту елементів-домішок в породах та мінералах з використанням методів хімічного (більш ніж 2 000 аналізів) та спектрального (понад 30 000 проб) аналізу, полумяної та оптичної спектроскопії. Це обумовлено тими обставинами, що в регіонах в будові яких переважають ультраметаморфічні та магматичні утворення (прадавні щити, серединні масиви), а супракрустальні товщі користуються незначним поширенням, спостерігаючись у вигляді скіалітів серед магматитів та палінгено-анатектичних гранітів, біостратиграфічні та геолого-структурні методи визначенні відносного віку порід не можуть бути широко застосовані.З іншого боку, на основі отриманих теоретичних узагальнень зроблено уточнення положення окремих стратиграфічних підрозділів та здійснено в польових умовах цілеспрямований пошук ланок відсутніх на цей час у загальному ланцюжку геолого-тектонічної історії розвитку північно-західної частини Українського щита. Проведеними дослідженнями також встановлено, що леткі компоненти, проникаючі у вміщуючі кристалічні породи, зумовлювали пристосування хімічного складу вже закристалізованого біотиту і інших темноколірних мінералів до нових фізико-хімічних умов, Це дозволяє використовувати еволюцію типоморфних ознак мінералів для зясування послідовності проявлення більш пізніх накладених процесів. О связи составов биотит-порода (на примере гранитов северо-западной части Украинского щита).//Минерал. сб. Овоиды полевых шпатов в породах-северо-западной части Украинского щита.// Минерал. сб. Поведение биотита в обстановке гранитизации горных пород северо-западной части Украинского щита.// Минерал. сб.
Вывод
За результатами формаційних досліджень зроблені теоретичні узагальнення і запропонована еволюційно-формаційна модель розвитку Волинського мегаблоку в докембрії. З іншого боку, на основі отриманих теоретичних узагальнень зроблено уточнення положення окремих стратиграфічних підрозділів та здійснено в польових умовах цілеспрямований пошук ланок відсутніх на цей час у загальному ланцюжку геолого-тектонічної історії розвитку північно-західної частини Українського щита.
Згідно з запропонованою моделю, в межах Волинського мегаблоку виділяється чотири мегаетапи розвитку кори континентального типу: протогеосинклінальний, головний геосинклінальний, орогенний та платформений. Утворення архейської протогеосинклінальної “основи” збереглися лише у вигляді фрагментів серед протерозойських кристалічних порід. З урахуванням особливостей тектонічного режиму в обємі головного геосинклінального мегаетапу виділяється два самостійних етапа: ранньоафебійський, який включає ранню геосинклінальну та власне геосинклінальну стадії розвитку протерозойської геосинкліналі і завершився проявленням ізохімічного регіонального метаморфізму, та пізньоафебійський, що існував на протязі ранньооргеної стадії. За часом проявлення фаз складчатості, пізньоафебійський етап поділяється на два підетапи: ранній, на протязі якого проявились головна фаза складчатості та супроводжуючі її процеси алохімічного регіонального метаморфізму, та пізній, коли проявилась пізня фаза складчатості. Орогенний мегаетап розпочався інтенсивною германотипною (глибовою) тектонікою, що й обумовило мозаїчно-блокову будову регіону. По розломам північно-західного та північно-східного напрямків відбувалося підняття магми і виливання її в межах міжгірських западин на денну поверхню. Дещо пізніше ефузивні породи були піддані гранітизації, що привело до формування гранітоїдів строкатого складу . Наприкінці орогенного мегаетапу проявився інтенсивний інтрузивний гранітний магматизм. Платформений мегаетап розпочався руйнацією зводового підняття та укоріненням толеїтових гіпабісальних інтрузій. Дещо пізніше відбувалося становлення інтрузій габро-лабрадоритів та гранітів рапаківі.
Проведеними дослідженнями також встановлено, що леткі компоненти, проникаючі у вміщуючі кристалічні породи, зумовлювали пристосування хімічного складу вже закристалізованого біотиту і інших темноколірних мінералів до нових фізико-хімічних умов, Це дозволяє використовувати еволюцію типоморфних ознак мінералів для зясування послідовності проявлення більш пізніх накладених процесів. У такий спосіб в обємі житомирського комплексу вдалося виділити дві різні за віком і генезисом формації; плагіомігматит-плагіогранітну та двослюдяних гранітів. Переконливо доведено, що в складі осницького комплексу слід розрізняти дві групи порід До першої віднесені гранітоїди ультраметаморфічного генезису - продукти гранітизації ефузивів клесівської серії, до другої - власне інтрузивні формування комплексу. Доведена метасоматична природа овоїдальності в породах різного генезису та віку.
ОСНОВНІ РОБОТИ АВТОРА ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ а) Монографії
1. Еволюція типоморфних ознак мінералів в умовах метаморфізму та метасоматозу. - Київ: Віпол, 1996 - 28 с.
2. Стратиграфо-формаційна модель розвитку Волинського мегаблоку в докембрії. - Київ: Видав. центр “Київський університет”, 1998 - 124 с. б) Статті: 3. О связи составов биотит-порода (на примере гранитов северо-западной части Украинского щита).//Минерал. сб. Львов. ун-та, 1977, т. 31, вып. 6, с.34-36 (Співавтор Т.М. Агафонова).
4. Срастрание биотита с альбитом в граните Коростенского плутона (Украинский щит).//Конституция и свойства минералов, 1977, № 11, с.99-103. (Співавтор Т.М. Агафонова).
5. Овоиды полевых шпатов в породах-северо-западной части Украинского щита.// Минерал. сб. Львов. ун-та, 1979, т.33, вып. 1, с.91-94. (співавтор Т.М. Агафонова).
6. Опыт использования петрографических и структурных характеристик гранитов формации рапакиви для их возрастного расчленения (на примере Коростенского плутона).// Весн. Киев. ун-та. Вопросы прикладной геохимии и петрофизики, 1981, с.43-52. (Співавтори Т.М. Агафонова, О.В. Зінченко, Г.Т. Продайвода).
7. Поведение биотита в обстановке гранитизации горных пород северо-западной части Украинского щита.// Минерал. сб. Львов. ун-та, 1982, т.36, вып. 1, с.96-98. (Співавтор Т.М. Агафонова).
8. Превращение биотита и кордиерита в бердичевском граните (Украинский щит).// Минерал. сб. Львов. ун-та, 1982, т. 36, вып. 3, с.38-40. (Співавтор Т.М. Агафонова).
9. Значение типоморфных особенностей породообразующих минералов для петрогенетических исследований плутонических образований.// Весн. Киев. ун-та, Прикладная геохимия и петрофизика, 1983, вып. 10, с.34-40 (Співавтори Т.М. Агафонова, Г.Ф. Виноградов, Ю.Л. Гасанов).
10. Поширення бору в породах анортозит-гранітної формації Українського щита.// Вісн. Київ. ун-ту. Геологія, 1983, т. 45, № 2, с.35-41. (Співавтори О.В. Зінченко, Г.Г. Павлов, Л.Я. Табачний).
11. Бор как возможный индикатор становления габбро-лабрадоритовых массивов Коростенского плутона (Украинский щит).// Весн. Киев. ун-та. 1984, т. 46, № 3, с.25-34 (Співавтори О.В. Зінченко, Г.Г. Павлов, Л.Я. Табачний).
12. Геохимические типы даек северо-западной части Украинского щита и некоторые вопросы их стратиграфического положения.// Геол. журн., 1986, т. 46, № 7, с. 68-77.(Співавтори О.В. Зінченко, Ю.Є. Добрянський, В.Ф. Лабузний).
13. О составе и обьеме осницкого комплекса (Украинский щит).// Весн. Киев. ун-та. Геология, 1986, т. 46, № 5, с.11-16. (Співавтори О.В. Зінченко, Р.М. Щербина, А.П. Андрєєв).
14. Опыт использования типоморфных особенностей породообразующих минералов при геологическом картировании./ Минералогическая кристалография и ее применение в практике геолого-сьемочных работ - Киев: Наук. думка, 1986, 95-101. (Співавтор О.В. Зінченко).
15. Эволюция морфологии акцессорного циркона в докембрийских породах северо-западной части Украинского щита.// Весн. Киев. ун-та. Геология. 1987, вып. 6, с.35-40. (Співавтор О.В. Зінченко).
16. Природа и типоморфное значение окраски биотита гранитоидных комплексов (на примере северо-западной части Украинского щита). Минерал. журн. 1988, т. 10, № 4, с.23-30. (Співавтори В.М. Хоменко, О.В. Зінченко, О.М. Платонов).
17. Природа забарвлення біотиту в гранітоїдах північного заходу Українського щита.// Доп. АН УРСР, 1988, сер. Б, № 1, с.45-48. (Співавтори В.М. Хоменко, О.М. Платонов).
18. Эволюция хромофорных центров и окраски биотита как индикатор процессов метаморфизма и метасоматоза.// Геол. журн., 1988, т. 48, № 4, с.48-56. (Співавтори В.М. Хоменко, О.В. Зінченко, О.М. Платонов).
19. О двух концепциях эволюции морфологии акцессорного циркона./ Типоморфизм, синтез и использование циркона - Киев: Наук. думка, 1989, с.20-24. (Співавтор О.В. Зінченко).
20. Закономерности изменения систем оптически активних центров биотита в сериях гнейс-мигматит-гранит западной части Украинского щита.//Минерал. сб. Львов. ун-та, 1990, т. 44, вып. 3, с.38-45. (Співавтори В.М. Індутний, В.М. Хоменко, О.В. Зінченко).
21. Кристаллохимические особенности биотита северо-западной части Украинского щита по данным ИК-спектроскопии.// Минерал. журн., 1990, т. 12, № 6, с.8-18. (Співавтори К.М. Ільченко, В.М. Хоменко, О.В. Зінченко).
22. Новий тип поліметалічного зруденіння в карбонатних породах докембрію Волинського мегаблоку.//Доп. АН УРСР, сер. Б, 1990, № 11, с.7-9. (Співавтори Я.О. Галій, О.В. Зінченко, О.П. Глухов).
24. Зміна оптико- та ІЧ-спектроскопічних параметрів біотиту при лужному метасоматозі.// Доп. АН України, 1991, сер. Б, № 6, с.35-39. (Співавтори К.М. Ільченко, В.М. Хоменко). в) Тези доповідей: 25. Морфологические ряды циркона и их эволюция в известково-щелочных породах докембрия северо-западной части Украинского щита./Акцессорные минералы горных пород - М.: Наука, 1985, с.6-7.
26. О временном диапазоне формирования габбро-анартозитовых массивов северо-западной части Украинского щита./ Магматизм, метаморфизм и геохронология докембрия Восточно-Европейской платформы в связи с крупномасштабным картированием - Петрозаводск: Наука, 1987, с.35-37. (Співавтори О.В. Зінченко, Г.Г. Павлов).
27. Эволюция системы оптических центров биотита как показатель постмагматических преобразований гранитоидов./Оценка перспектив рудоносности геологических формаций при крупномасштабном геологическом картировании и поисках минерало-геохимическими методами. - Л.: Наука, 1988, с.52-53. (Співавтор В.М. Хоменко)
28. Возраст полиметаллического оруденения северо-западной части Украинского щита./ Изотопное датирование эндогенных формаций - Киев: 1990, с.49-51 (Співавтори В.М. Верхогляд, В.М. Скобєлєв, О.В. Зінченко, О.П. Глухов).
29. Петромагнітна еволюція Майського золоторудного прояву (Український щит)./ Актуальні проблеми екогеології України. - Київ: 1997, с.41-42. (Співавтори О.М. Івахненко, А.В. Сухорада). г) Авторське свідоцтво: 30. Способ определения относительного возраста контактирующих биотит-амфиболсодержащих магматических пород.//Автор. св-во 1571529, 1988, 4с. (Співавтори В.М. Хоменко, О.В. Зінченко, О.М. Платонов). д) Навчальні посібники: 31. Кристалогенезис солей. - Київ: ГП ППО “Укрвузполіграф”, 1988, 22 с.
32. Кристалографія. Київ: Редакційно-видавничий центр “Київський університет”, 1997, 105с.