Роль "Походження видів" Ч. Дарвіна як поворотного моменту в розвитку біології, пов’язаного з крахом концепції постійності органічних форм і механістичного детермінізму в біології. Укорінення еволюційної ідеї і статистично-імовірнісної методології.
Аннотация к работе
Зявлялися нові проблеми, наприклад, еволюція екосистем, еволюція на молекулярному рівні, еволюція еволюції і т. д. В результаті нові відкриття нерідко спочатку протиставлялися вченню природного добору і породжували гіпотези, в яких односторонньо виділялася роль якого-небудь чинника еволюції (наприклад, мутаційної або модифікаційної мінливості, міграції, ізоляції і т. д.). Еволюційні гіпотези різнилися між собою трактуванням рушійних сил еволюції (автогенез, ектогенез, селектогенез), стосовно тлумачення факту спрямованості еволюції (адаптаціогенез, ортогенез, фіналізм), за величиною елементарної еволюційної зміни (градуалізм, мутаціонізм, сальтаціонізм, неокатастрофізм), за характером початкових перетворень (гібридогенез, симбіогенез, сегрегаціогенез). Багато з цих гіпотез були заперечені, інші зберігаються дотепер, стимулюючи створення нових концепцій еволюції [1]. Суть кожної з них зводилася до наступних положень: 1) види незмінні, різко розмежовані один від одного і кожен вид володіє ідеальною суттю (концепція постійності видів); 2) існує обмежена кількість суто незмінних «ідей» або «планів будови», а також причин і цілей матеріальних явищ (типологічні теорії); 3) систематична близькість видів визначається їх спорідненими звязками (концепція походження видів); 4) нові типи (види) виникають спонтанно, стрибкоподібно, без жодних переходів, а періодичні оновлення флори і фауни йдуть за рахунок «масових перекарбовувань» колишніх форм за рахунок глобальних катастроф, що звільняли життєвий простір для нових груп (сальтаціонізм); 5) види формуються поволі, поступово, шляхом суммації дрібних змін, а їх подальша трансформація і дивергенція визначає біологічну різноманітність (градуалізм); 6) адаптаціогенез йде шляхом природного добору на базі невизначеної, неспрямленої мінливості (селекціонізм); 7) доцільність є невідємною властивістю живого і адаптаціогенез забезпечується за рахунок спадкоємства набутих ознак, що виникають під прямим впливом зовнішнього середовища, вправляння або невправляння органів, вольового зусилля (механо і психоламаркізм); 8) еволюція цілеспрямована, причому мета виступає головною причиною еволюції (телеологічні еволюційні теорії); 9) еволюція подібно до онтогенезу чітко запрограмована (онтогенетична парадигма); 10) закони і причини еволюції незмінні (уніформізм); 11) закони і причини, що діяли у минулому, різко відрізняються від сучасних (катастрофізм); 12) еволюювали самі закони і причини еволюції (варіалегізм).
Список литературы
1. Воронцов Н.Н. Развитие эволюционных идей в биологии / Н.Н. Воронцов.М. : Прогрес, Традиция, 1999. 640 с.
2. Завадский К.М. Развитие эволюционной теории посля Ч. Дарвина / К.М. Завадский.Л. : Наука, 1973. 423 с.
3. Галл Я.М. Становление эволюционной теории Чарльза Дарвина / Я.М. Галл. СПБ. : Наука, 1993. 140 с.
4. Голубовский М.Д. Столетие генетики: Эволюция идей и понятий / М.Д. Голубовский.СПБ. : Борей Арт, 2000. 262 с.
5. Колчинский Э. И. Неокатастрофизм и селекционизм : Вечная дилема или возможность синтеза? : (Историко-критические очерки) / Э.И. Колчинский. СПБ. : Наука, 2002. 275 с.
6. Развитие эволюционной теории в СССР / Ред. Сост. Э.И. Колчинский. Л. : Наука, 1983. 324 с.
7. Яблоков А.В. Эволюционное учение / А.В. Яблоков, А.Р. Юсупов. М. : Высшая школа, 1989. 284 с.
8. Darwin & Co. Eine Geschichte der Biologie in Portraits. Bd 1-2 / Hg. Von I. Jahn, M. Schmitt.Munchen : С.Н. Beck, 2001. 246 р.
9. Dennett D. Darwins Dangerous Idea. Evolution and the Meanings of Life. Simon & Schuster, 1995. 284 р.
10. MAYRE. The Growth of Biological Thought: Diversity, Evolution and Inheritance. Cambrige (Mass.) London : Belknapp Press, 1982. 992 р.
11. Provine W. P. The Origin of Theoretical population Genetics. Chicago: The Univ. Chicago Press, 1971. 240 р.
12. Ruse M. Mysteries : Is Evolution а Construction ? Cambrige (Mass.) London: Harvard Univ. Press, 1999. 198 р.
13. Назаров В.И. Эволюция не по Дарвину : Смена эволюционной модели / В.И. Назаров. М. : Изд-во ЛКИ, 2007. 520 с.