Спадковість правових традицій східних слов’ян, перетворення звичаю нормативного характеру на звичаєве право Руської держави. Виникнення права у східних слов’ян до масової появи на їх землях норманів, його еволюція від звичаю до кодифікованих норм.
Аннотация к работе
Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури. Одним з найсуттєвіших елементів функціонування будь-якого давнього суспільства був інститут звичаєвого права. Він відігравав суттєву роль у регулюванні суспільних відносин у східних словян від часу їхніх перших згадок у VI-VII ст. і до вироблення в ХІ ст. першого збірника законів конституційного характеру - "Руська Правда". Мета дисертації - визначити роль правових звичаїв у регулюванні життя східних словян, реконструювати звичаєві інститути соціальної регуляції східних словян напередодні утворення Київської держави, прослідкувати перехід від звичаю нормативного характеру до звичаєвого права, а потім - до кодифікації звичаєвих норм у державі. прослідкувати вплив нових соціально-економічних явищ на правовідносини в середовищі східних словян, співвідношення князівської влади і звичаєвого права в період становлення Київської Русі;Вивчення звичаєвого права має давню традицію, котру було започатковано ще римськими юристами. У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. вийшло кілька праць з історії давньоруського права, в яких висловлювались наукові погляди на звичаї і звичаєве право словян та методологічні підходи до їх дослідження. Добров розглянув звичаєве право як сукупність норм людської поведінки, які виникли зі звичаю. Вчений зібрав і вперше видав разом усі списки "Руської Правди", дослідив її походження, значення, зробив передбачення про те, що в майбутньому буде доведено початок Руської держави ще до 882 р. Умови, час та місце виникнення окремих обробок "Руської Правди" дослідив М.М. Тихомиров. Бабій в узагальнюючій праці з історії держави і права України доводив збереження окремих норм звичаєвого права в Правді Ярослава, а також те, що ранньофеодальне право не відрізняло кримінальне правопорушення від цивільного.
План
Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації викладено у таких працях
1. Жреці Київської Русі // Память століть, 1997. - № 4. - С.80-84.
2. Про джерела права русько-візантійських угод Х ст. // Український історичний журнал. - 1999. - № 6. - С.89-94.
3. Звичаєве право та офіційне законодавство. Питання співвідношення (Історичний нарис)// Держава і право. Щорічник наук. праць молодих вчених. - К.: Ін Юре, 1997. - С.19-27.
4. Давньоруське звичаєве право в Русько-візантійських договорах // Наукові записки з української історії. - Переяслав-Хмельницький, 1999. - Вип. VI. - С.17-22.
5. Звичаєве право словянського населення Східної Європи VI - VII ст. // Наукові записки з української історії. - Переяслав-Хмельницький, 1999. - Вип. VI. - С.3-8.
6. Перетворення звичаю на правовий звичай в середовищі східних словян // Держава і право. Щорічник наук. праць молодих вчених. - К.: Ін Юре, 1999. - С.38-45.
7. Звичаєві елементи в Руській Правді // Історія України (тижневик). -1999. - №38.- С.5-6.
8. Давньоукраїнський звичай - джерело права Української козацької держави середини XVII ст. // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. Випуск 7. - К.: Ін-т історії України НАНУ, 2000. - С.135-142.
9. Становлення державного права і племінна звичаєва традиція у Київській Русі (кінець IX - X ст.) // Історія України (тижневик). - 2000. - №38. - С.3-4.