Історичні особливості, напрями і процеси будівництва незалежної Української держави. Конституційний процес, реорганізація вищих органів державного управління та місцевого самоврядування України. Подальший розвиток української держави на рубежі ХХ-ХХІ ст.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки України Національний університет України “КПІ” Факультет соціології. Кафедра історії Курсова робота на тему: Еволюція, закономірність, ефективність розвитку державності України в умовах її суверенітету (кінець ХХ - початок ХХІ ст.) Київ - 2009 План Історичні особливості, основні напрями і процеси будівництва незалежної Української держави Конституційний процес, реорганізація вищих органів державного управління та місцевого самоврядування України Подальший розвиток української держави на рубежі ХХ-ХХІ ст. 24 серпня 1991р. Верховна Рада прийняла Акт проголошення незалежності України. Неспроможність керівництва СРСР, що призвело країну на поч. Участь України в міжнародних організаціях (ООН, ЮНЕСКО, МАГАТЕ та ін.), що забезпечують можливість повного визнання світом нової суверенної держави. Одночасно з референдумом вперше в історії України всенародно обирався на альтернативній основі президент України. Від різних політичних партій, організацій і рухів на цю посаду претендували шість кандидатів: Гриньов, Кравчук, Лук’яненко, Табурянський, Чорновіл та Юхновський. В результаті виборів Президентом став Леонід Кравчук, за якого проголосувало 61,6% виборців, що взяли участь у голосуванні. Велике навантаження у вирішенні проблем соціально-економічного характеру випало на Кабінет Міністрів України, який очолював В.П.Фокін, а з осені 1992 р. - Л.Д.Кучма; під тиском різних політичних сил, громадськості було проведено ряд його реформацій. В березні 1992 р. з його подання Верховна Рада прийняла закон про запровадження посади представника президента. Весною 1993 р. у зв’язку з погіршенням економічної ситуації в країні, він зробив спроби підпорядкувати собі представників Президента в областях шляхом введення їх до складу Кабінету Міністрів, але не домігся відповідного схвалення з боку Верховної Ради. Проблема адміністративно-територіального поділу України загострилася в 1991-1992рр. в зв’язку з пошуками статусу для Криму (територія його дорівнювала 27 тис. км кв., населення - 2,5 млн. чоловік).