Еволюція історичного краєзнавства на Середньому Подніпров’ї (1991 - 2002 рр.) - Автореферат

Вагому наукову значущість має вивчення еволюції історичного краєзнавства у 1991 - 2002 рр. на Середньому Подніпровї - регіоні зі стійкими краєзнавчими традиціями, специфіка минулого якого сприяла у роки незалежності України утвердженню національного краєзнавства на його території. В ході розвязання поставлених завдань використано такі наукові методи: аналітичний - для зясування історичних умов розвитку краєзнавства на Середньому Подніпровї у кінці ХХ - на початку ХХІ ст.; проблемно-хронологічний - для зясування змін у організаційній структурі, концептуальних засадах, просвітницькій сфері історичного краєзнавства упродовж 1991 - 2002 рр.; порівняльно-історичний - для виявлення особливостей пострадянського історичного краєзнавства на Середньому Подніпровї на основі його порівняння з українським історичним краєзнавством другої половини ХІХ - початку ХХ ст. та радянським краєзнавством 50 - 80-х рр. Матеріали дослідження можуть бути використані при підготовці узагальнюючих праць з історії краєзнавчого руху в Україні, створенні краєзнавчої навчальної літератури, розробці програм розвитку краєзнавства, підготовці навчальних програм спеціальних курсів з історичного краєзнавства та його викладанні у навчальних закладах. Особливості реалізації програм „Реабілітовані історією” та „Звід памяток історії і культури України” в окремих областях проаналізовано Л. Істориками зроблені спроби проаналізувати проблематику досліджень історії рідного краю у роки незалежності, що є важливим для розуміння змін у концептуальних засадах історичного краєзнавства на Середньому Подніпровї у 1991 - 2002 рр. В монографії В.У висновках визначено основні результати дослідження: - у вітчизняній історіографії проблема еволюції історичного краєзнавства на Середньому Подніпровї у 1991 - 2002 рр. не була предметом спеціального наукового дослідження. У роки незалежності України розширилися можливості вивчення джерельної бази історії рідного краю, покращився доступ до краєзнавчої інформації та активізувався обмін досвідом і інформацією між краєзнавцями. головна особливість розвитку організаційної структури історичного краєзнавства на Середньому Подніпровї полягала у відродженні таких організаційних форм українського історичного краєзнавства другої половини ХІХ - початку ХХ ст., як науково-громадські краєзнавчі товариства та наукові осередки дослідження історії краю, що забезпечило поглиблення процесу консолідації краєзнавчого активу, посилення наукових засад історичного краєзнавства та зростання рівня координації краєзнавчої діяльності. Опираючись на історіографічну спадщину українського краєзнавства ХІХ - початку ХХ ст. дослідники історії рідного краю сформували основи національної концепції регіональної історії, для якої є характерною посилена увага до проблем українського державотворення та національно-визвольного руху, історії репресій і голодоморів радянської доби, історії релігійних організацій у регіоні. провідною тенденцією у просвітницькій сфері історичного краєзнавства було повернення до всебічного висвітлення минувшини, що проявилося у оновленні змісту музейних експозицій та краєзнавчої роботи у навчальних закладах, розширенні тематики культурно-освітніх заходів з історії краю та спектру увічнених подій і особистостей, подоланні однобічності у висвітленні історії населених пунктів.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

У висновках визначено основні результати дослідження: - у вітчизняній історіографії проблема еволюції історичного краєзнавства на Середньому Подніпровї у 1991 - 2002 рр. не була предметом спеціального наукового дослідження. Основний масив досліджень складають роботи, в яких узагальнено стан історичного краєзнавства та проаналізовано окремі аспекти його розвитку у досліджуваний період. Джерельна база проблеми є достовірною та достатньою для комплексного дослідження теми. Її основу складають документи, що зберігаються у наукових і поточних архівах установ, закладів, громадських обєднань, які займалися історико-краєзнавчою діяльністю, та краєзнавчі студії кінця ХХ - початку ХХІ ст.;

- еволюція історичного краєзнавства на Середньому Подніпровї повязана зі зміною історичних умов життя українського суспільства у 90-х рр. ХХ - на початку ХХІ ст. У роки незалежності України розширилися можливості вивчення джерельної бази історії рідного краю, покращився доступ до краєзнавчої інформації та активізувався обмін досвідом і інформацією між краєзнавцями. Державна політика в галузі краєзнавства на Середньому Подніпровї спрямовувалася на реалізацію програм відродження історичної памяті українського народу та системне заохочення краєзнавчої діяльності, що сприяло її активізації. Історичні умови пострадянського періоду сприяли поверненню краєзнавців до всебічного вивчення і висвітлення історії рідного краю та відродження науково-громадських форм організації краєзнавчого активу;

- головна особливість розвитку організаційної структури історичного краєзнавства на Середньому Подніпровї полягала у відродженні таких організаційних форм українського історичного краєзнавства другої половини ХІХ - початку ХХ ст., як науково-громадські краєзнавчі товариства та наукові осередки дослідження історії краю, що забезпечило поглиблення процесу консолідації краєзнавчого активу, посилення наукових засад історичного краєзнавства та зростання рівня координації краєзнавчої діяльності. Важливу складову організаційної структури історичного краєзнавства продовжували становити осередки краєзнавчої роботи, діяльність яких була заідеологізованою за радянської доби. Їх кількість у досліджуваний період дещо зменшилася;

- відбулися зміни у концептуальних засадах історичного краєзнавства. Опираючись на історіографічну спадщину українського краєзнавства ХІХ ? початку ХХ ст. дослідники історії рідного краю сформували основи національної концепції регіональної історії, для якої є характерною посилена увага до проблем українського державотворення та національно-визвольного руху, історії репресій і голодоморів радянської доби, історії релігійних організацій у регіоні. Поряд із цим, вивчення проблем національної історії здійснювалося переважно на основі принципів та методів використовуваних радянською історичною наукою;

- провідною тенденцією у просвітницькій сфері історичного краєзнавства було повернення до всебічного висвітлення минувшини, що проявилося у оновленні змісту музейних експозицій та краєзнавчої роботи у навчальних закладах, розширенні тематики культурно-освітніх заходів з історії краю та спектру увічнених подій і особистостей, подоланні однобічності у висвітленні історії населених пунктів. Простежувалася також тенденція оновлення форм просвітницької роботи з історії рідного краю. Традиційна виставкова, видавнича, експедиційна діяльність краєзнавців доповнилася такими новими формами роботи, як підготовка науково-популярної краєзнавчої періодики та регіональної навчальної літератури з історії рідного краю, введенням краєзнавчих курсів у навчальних закладах та створенням краєзнавчих веб-сторінок в мережі Інтернет;

- у 90-х рр. ХХ - на початку ХХІ ст. історичне краєзнавство на Середньому Подніпровї еволюціонувало від радянського до національного. Основними рисами утвердження основ національного краєзнавства стали відродження та діяльність науково-громадських форм організації краєзнавчого активу, формування основ національної концепції регіональної історії та всебічне висвітлення історії рідного краю. Процес утвердження основ національного краєзнавства був тривалим і складним, що засвідчує поєднання у пострадянському історичному краєзнавстві 90-х рр. ХХ - початку ХХІ ст. традицій радянського краєзнавства 50 - 80-х рр. ХХ ст. та українського історичного краєзнавства другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ТА ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Таборанський В. Увічнення памяті воїнів Великої Вітчизняної війни на Середньому Подніпровї (кінець 80-х - 90-х рр. ХХ ст.) // Історія України: Маловідомі імена, події, факти: Зб. статей. - К.: Інститут історії України НАН України, 2004. - Вип. 26. - С. 396 - 410.

2. Таборанський В. Розвиток бібліотечного краєзнавства на Середньому Подніпровї у роки незалежності України // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2006. - № 1. - С. 34 - 40.

3. Таборанський В. Історико-регіональні дослідження на Середньому Подніпровї у 90-х рр. ХХ - на поч. ХХІ ст. // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. - К.: Поліграфічний центр „Фоліант”, 2006. - Т. ХІІ. - С. 372 - 382.

4. Таборанський В. Здобутки та проблеми історико-краєзнавчого руху громадськості Середнього Подніпровя у роки незалежності України // Вісник Київського славістичного університету. Серія: „Історія” / Ю.М. Алексєєв (голов. ред.) та ін. - К.: КСУ, 2006. - № 27. - С. 187 - 198.

5. Таборанський В. Історичне краєзнавство в навчальних закладах Середнього Подніпровя у 90-х роках ХХ - на початку ХХІ століття // Історична память: Наук. зб. - Полтава: АСМІ, 2006. - № 1. - С. 89 - 97.

6. Таборанський В. Краєзнавчі музеї - дієві центри історико-краєзнавчої роботи на Середньому Подніпровї (90-і роки ХХ - початок ХХІ ст.) // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України: Наук.-практ. зб. - К., 2006. - № 3. - С. 206 - 212.

7. Таборанський В. Еволюція історичного краєзнавства на Середньому Подніпровї у 90-х р. ХХ - на поч. ХХІ ст. у наукових дослідженнях // Наукові записки: Зб. наук. статей Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. - Вип. LXIV (64). - С. 263 - 271.

8. Таборанський В. Рух громадськості Середнього Подніпровя за збереження історико-культурної спадщини (90-ті рр. ХХ - початок ХХІ ст.) // Історія України: Маловідомі імена, події, факти: Зб. статей. - К.: Інститут історії України НАН України, 2006. - Вип. 33. - С. 96 - 105.