Аналіз доктрин і концепцій на межі кількох гуманітарних дисциплін. Спонуки і причини вибору змістовної спрямованості, цілей, принципів і наслідків реалізації зовнішньополітичних доктрин США від часів Г. Трумена до другого президентства Б. Клінтона.
Аннотация к работе
З падінням Берлінського муру і розчленуванням СРСР в Сполучених Штатах розгорнулися пошуки доктринального «замінника» політики «холодної війни», адекватного новим реаліям системи міжнародних відносин. Теоретична й політична актуальність дисертації визначається системним зясуванням витоків, еволюції і змісту головних доктрин міжнародної стратегії цієї держави, принципів захисту національних інтересів, позиції щодо перехідних суспільств, стану і перспектив розвитку підходів до посткомуністичних держав, насамперед України. Дисертант вважає, що з використанням нових для вітчизняної політології дослідницьких методів і підходів можна оптимізувати дослідження постбіполярної системи міжнародних відносин, глибше зрозуміти причини й характер «холодної війни», роль США у її розвязанні. Цілями дисертації є: розкрити спільне й особливе у зовнішньополітичній ідеології США; класифікувати доктрини доби «холодної війни»; вивчити суть створюваної нині нової зовнішньополітичної ідеології; відтворити корені та еволюцію «американізму» як ідеологічної основи американської міжнародної стратегії; відстежити співвідношення і рівні взаємовпливів глобальних, регіональних і локальних інтересів у зовнішній політиці США у ретроспективі та в контексті радикальних змін наприкінці 20-го століття; зясувати взаємозвязок і логіку використання традицій антикомунізму доби «холодної війни» та «нового мислення» з погляду їх впливу на міжнародну стратегію Вашингтона другої половини 80-х років до дезинтеграції СРСР; виявити спонуки, причини і наслідки ідеології зовнішньої політики адміністрації Дж. На захист виносяться наступні положення і постулати: авторська концепція незавершеності або неповної завершеності «холодної війни» з падінням Берлінського муру й дезинтеграцією СРСР, основана на ствердженні, що ідея її переможного для західних демократій закінчення не зовсім відповідає характерові сучасної системи міжнародних відносин, ідеалізує демократичні перетворення, ігнорує ретроградні тенденції у ряді країн і, врешті, не повністю враховує триваюче системне протистояння по вісі «диктат сили - рівність всіх держав перед міжнародним правом»: замість однієї «ясної і очевидної небезпеки» за умов «холодної війни» сучасний світ одержав дифузні ризики - від шовінізму, проблем меншин і масової міграції до ядерного нерозповсюдження і війни;Елементом негативного впливу на підходи і результати досліджень радянської американістики, було «принципове» використання Ленінових праць на підтвердження будь-якого посутнього висновку. Українська американістика радянських часів, за зрозумілої заідеологізованості, створила цілий ряд солідних праць, які стали вагомим внеском у розуміння внутрішніх витоків ідеології і політики США на світовій арені, впливів американо-радянських відносин, зокрема, в регіоні «Східна Європа». З останніх часів, насамперед, заслуговують на увагу дисертації і публікації, присвячені глобальній стратегії США, проблемам формування і реалізації курсу Вашингтона щодо України та інших держав СНД, пошукові нових концептуальних підходів до головних конкурентів в економічній сфері. Специфічно тлумачаться такі поняття: зовнішня політика США - «спосіб розвязання міжнародних конфліктів і форма захисту національних інтересів»; стратегія - усталені, чинники реалізації принципових постійних цілей; суперпотуга - держава з прагненням і здатністю змушувати інших учасників міжнародного процесу діяти певним чином та має намір домінувати у глобальному вимірі; політична культура - система пануючих у суспільстві вірувань, принципів, позицій, цінностей, почуттів і оцінок політичної системи своєї країни та ролі особистості в ній; політична система - правлячий режим, спонукальні політичні інститути (партії, групи інтересів, преса) і надбудова (влада і бюрократія), ідеологія державної політики та світобачення народних мас; політичний процес - політичні дії, конфлікти та способи їх розвязання, входження у договірні відносини та союзи, діяльність партій, рухів, груп інтересів та особистостей суспільної значущості, прийняття рішень; доктрина - теоретична і нормативна основа політичної стратегії; принцип - базове положення конкретної доктрини зовнішньої політики США; «федералістська домінанта» - «неприпустимість посягань на цілісність федеральної держави однаковою мірою з державою унітарною»; «холодна війна» - ідеологія і політика системного протистояння очолюваних наддержавами блоків у їх протиборстві за глобальне верховенство за паралельних зусиль США нейтралізувати японський і німецький мілітаризм, не допустити відновлення нацизму та експансіонізму, зміцнити й стабілізувати західний союз держав. Виділено 5 стратегічних періодів: наступально-формуючий етап протидії комунізмові від смерті Ф.Д.Рузвельта до агресії у Вєтнамі; непевність доби адміністрацій Білого дому Р.Ніксона-Дж.Форда-Дж.Картера; вирішальний наступ антикомунізму (1981-1984 рр.); реагування на «виклик» перебудови в СРСР (до кінця 1991 року); пошуки нової стратегії у світі (після 1991 р.).Геополітичне становище