Політичні механізми та моделі вдосконалення структурної розбудови інституту української самоврядності під впливом глобального громадянського суспільства. Природа влади як інтегративного акумулятора політики. Європейські тенденції розвитку самоврядності.
Аннотация к работе
Предметне поле дослідження проблем глобального громадянського суспільства як умовоутворювального чинника становлення та розвитку інституту самоврядування в Україні, незважаючи на свою актуальність, у вітчизняній політичній науці вивчено ще недостатньо. Перш за все, існуюча науково-теоретична спадщина дозволяє розглянути мало досліджену проблему, повязану з вивченням механізмів впливу глобального громадянського суспільства на еволюцію самоврядності в Україні, як в її сьогоденному вимірі, так і в історичній ґенезі. Дисертаційне дослідження виконано в рамках науково-дослідної роботи за темою “Проблеми становлення глобальної держави та глобального громадянського суспільства”, що виконувалась кафедрою глобалістики, політології та міжнародних комунікацій Університету “Україна” (протокол № 1 від 05.09.2006 р.). Мета дослідження - запропонувати політичні механізми та моделі вдосконалення структурної розбудови інституту української самоврядності під впливом глобального громадянського суспільства. Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному аналізі політичних аспектів глобалізаційних впливів громадянського суспільства на процес становлення публічної самоврядної влади в Україні й конкретизується в таких положеннях: У дисертації вперше: - доведено, що політична інституалізація місцевого самоврядування залежить від внутрішніх чинників, які отримали потужне позитивне суспільне та міжнародне схвалення, сформоване в умовах довготривалої бездержавності в Україні, та зовнішніх факторів, повязаних з впливом глобального громадянського суспільства як компенсаторів відсутності традицій власного державотворення й одночасно еталонних стимуляторів розвитку місцевої демократії, що набула позитивного досвіду під впливом глобальних політичних процесів;У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження публічної природи самоврядної влади” зясовуються концептуальні засади, повязані з природою виникнення політичних явищ, таких як влада та її публічні форми, самоврядність, громадянське суспільство. Проаналізовано концепти політичних мислителів Стародавнього світу та представників епохи Відродження і Нового часу, а також сучасних дослідників, що дозволило визначити еволюційний розвиток самоврядності та обґрунтувати його сутність, сформовані державою політичні умови існування та функціонування незалежних владних інститутів, які представляють інтереси мешканців відповідного територіального утворення й вирішують питання місцевого значення за допомогою системи органів виконавчої та представницької влади, підпорядкованої конкретній територіальній громаді. Доведено, що самоврядність стала базою, де формувалися структури, незалежні від держави, які в подальшому стали інституційною основою для формування скелету глобального громадянського суспільства. Визначено специфічні риси самоврядної публічної влади України, які виглядають таким чином: налаштованість на виконання громадсько-значущих завдань і функцій; легітимна форма утворення; незалежне від держави інституційне забезпечення; виокремлення особливого виконавчого апарату; універсальне підпорядкування вирішення всіх справ розвитку територіальної громади; право мати власні бюджети та встановлювати податки і збори з населення, що проживає на відповідній території; обовязковість рішень, які приймаються представницькими та виконавчими структурами місцевого самоврядування. Другий розділ “Генезис інституту самоврядної влади України в умовах впливовості громадянського суспільства” присвячено аналізу публічних форм організації самоврядних інститутів влади, що дозволяє зрозуміти місце та роль місцевого самоврядування в Україні впродовж тривалого часу існування.Дослідження процесів еволюції самоврядних інституцій в умовах формуючих впливів глобального громадянського суспільства дозволило сформулювати основні концепти, що розкривають публічну природу влади місцевого самоврядування, та визначити домінуючі тенденції й закономірності формування самоврядних форм організації суспільного життя, які відбувалися в процесі історичного розвитку на теренах України. Обґрунтування соціальної природи влади здійснено в онтологічному розумінні сутності, для пізнання якого знадобилося системне комплексне дослідження явища влади в суміжно міждисциплінарному вимірі. Звідси, характерними ознаками самоврядної публічної влади виступає просторова обмеженість рівнем адміністративно територіальних одиниць, налаштованість на вирішення громадсько-значущих завдань і функцій, легітимну форму утворення органів місцевого самоврядування і самоорганізації населення, наявність особливого апарату управління та існування специфічного субєкта владарювання громади, обовязковість виконання рішень, прийнятих інститутами місцевої демократії, на підпорядкованій їй території. Це надало можливість скористатися еволюційним інструментарієм задля дослідження умовоутворювального впливу глобального громадянського суспільства як особливої публічної сфери, де виявляється іманентна специфіка субєктного статусу структур та інститу