Дослідження проблеми в англійському, українському, російському й польському літературознавстві. Процес кристалізації ґотичної поетики в жанрове утворення в англійській літературі. Теорії співіснування, конфронтації та синтезу ґотики, бароко і романтизму.
Аннотация к работе
Семантичний спектр терміна “ґотика” (“ґотичний”) широкий: назва народності, архітектурного стилю, синонім поняття “середні віки”, характер літер (“ґотичне письмо”), “ґотичний роман” та інші жанри, “ґотична поетика”, “ґотична музика” і навіть “ґотична людина”. Тому і виникає необхідність детального вивчення етапів еволюції ґотичної поетики в теоретичному аспекті на прикладі тієї літератури, яка їх представила, - англійської. Для реалізації цієї мети необхідно вирішити комплекс таких конкретних завдань: - зясувати стан дослідження проблеми в англійському, американському, українському, російському й польському літературознавстві; літературознавство ґотичний поетика романтизм проаналізувати романи Анни Радкліфф як етап “приємного страху” в еволюції ґотичної поетики; жанровим “монографічним” аналізом цього роману довести, що елементи ґотичної поетики, наявні на різних рівнях його скомплікованої структури, співпрацюють з іншими її константами;З російських матеріалів при написанні дисертації було використано корпусне видання перекладів романів “Замок Отранто” Г. Відбувається реінкарнація ґотичної естетики, архітектури Середньовіччя, її пракоренів у лицарських романах, сагах, а частково теж у творах Дж. У дисертації виокремлено архетипні атрибути ґотичного жанру, наявні у тексті “Замку Отранто”: а) триєдина формула психологізованого сюжету - mystery, suspense, horror (таємничість, напруга очікування, жах); б) образ активного лиходія і його пасивних жертв; в) локус несамовитості; г) зясування біографічної таємниці. До 1820 року включно у ґотичній поетиці спостерігаються дві тенденції: 1) зображення гри зі страхом в романах так званого “приємного страху”; 2) виклик психічного стресу несамовитим жахом - “чорний роман” (“le roman noir”), “сатанинський” (“le roman diabolique”) у параметрах ґотико-романтичної френезії. Згідно із загальноприйнятою в Англії періодизацією, за якою в окремий етап виділяють літературу вікторіанської доби (час панування королеви Вікторії (1837-1901), другий розділ дисертації “Нова ґотика в англійському романі” присвячений розглядові розвитку ґотичної поетики у специфічних умовах тієї епохи, а конкретніше - раннього вікторіанського періоду до 1847 року включно, часу появи роману “Буреверхи” Емілії Бронте.“Грозовий Перевал” - найромантичніший твір, на думку англійців / Христина Пастух // Всесвіт.