Соціально-філософське дослідження еволюції образу майбутнього у ідеологіях. Тенденції формування цивілізації, відображення її у процесах розвитку українського суспільства. Етапи генезису і традиції філософського осмислення поняття "образ майбутнього".
Аннотация к работе
Ідеологія, яка здатна мобілізувати суспільство у діяльності через осмислення бажаного майбутнього, повинна давати відповіді на основні виклики сучасності: від екологічної загрози життю людини, економічних негараздів, воєнної небезпеки до нівелювання культури як цінності, втрати національної ідентичності, відчуження окремої особистості у соціумі, занепаду її найглибинніших духовних структур, необхідності боротьби за ресурси та засоби розвитку суспільства. Образ майбутнього завжди знаходиться в центрі філософської рефлексії дослідників, які осмислюють шляхи подальшого розвитку держави з позицій тієї або іншої ідеології. По-друге, у світогляді українського суспільства актуалізується проблема поступу нашої країни в майбутнє, що розглядається через призму діалектики минулого та майбутнього, геополітики та хронополітики, розвитку та руйнування життя, бажаного та дійсного. Комплекс системно-функціональних відносин образу майбутнього в ідеології розкривається за допомогою системного підходу, що досліджує багаторівневість звязків цих феноменів; структурно-функціонального, який дозволяє визначити структурні компоненти ідеології та образу майбутнього, а також їх функціональне призначення; семіотичного, що розглядає образ майбутнього як культурний код у вигляді сукупності відносин означника і означуваного; дискурсивного аналізу, який виявляє в дискурсах специфічні маркери типів світогляду, такі як ідеологеми, міфологеми, теологеми, в статусі ідентифікаторів образів майбутнього. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження може бути сформульована у вигляді таких положень, винесених на захист: вперше: - визначено етапи генезису соціально-філософського осмислення поняття «образ майбутнього»: латентний, на якому образи майбутнього, що отримують філософське осмислення, не повязуються з їх цілеспрямованим втіленням у суспільній практиці; ідеологічний, на якому образи майбутнього включаються до проектів перетворення в ідеологічній діяльності; понятійний, на якому відбувається понятійне осмислення образу майбутнього; протягом котрих розвиваються традиції його дослідження у взаємодії «людина - держава - суспільство»: «державоцентризм» (пріоритет держави), «соціоцентризм» (пріоритет суспільства); «людиноцентризм» (пріоритет людини); «теоцентризм» (пріоритет бога та пошук метарівня взаємодії);У підрозділі 1.1 «Генезис соціально-філософського осмислення поняття «образ майбутнього» досліджується етимологія поняття «образ майбутнього». Сковорода започатковують традицію теоцентризму, визначаючи пріоритет бога у взаємодії «бог - людина - суспільство». На ідеологічному етапі образ майбутнього включається до проектів перетворення суспільства через ідеологічну діяльність. У підрозділі 1.2 «Еволюція образу майбутнього в ідеології: сутність та методологія дослідження» образ майбутнього визначається як соціально-філософське поняття, що позначає темпоральний зріз світогляду і картини світу соціального субєкта, який грає важливу роль у соціальному передбаченні та відображає потенційний стан існування соціального субєкта і світу в цілому. Другий розділ дисертації “образ майбутнього в еволюції ідеології” розкриває функціонування феномена образу майбутнього як світоглядного темпорального зрізу, його системні відносини з ідеологією.Від самого початку соціально-філософського осмислення образу майбутнього визначилися різні традиції його формулювання «державоцентризм», що заснований на пріоритеті держави у взаємодії «людина - держава - суспільство»; «соціоцентризм», заснований на пріоритеті суспільства у вказаній взаємодії; «людиноцентризм», що має пріоритет людини у цій взаємодії; «теоцентризм» з пріоритетом бога у взаємодії «людина - суспільство - бог» тощо. Аналіз поняття «образ майбутнього» в контексті різних форм відображення майбутнього субєктом дозволяє визначити його як соціально-філософське поняття, що позначає темпоральний зріз світогляду і картини світу соціального субєкта, який відіграє важливу роль у соціальному передбаченні та відображає потенційний стан існування соціального субєкта і світу в цілому. Ідеологія - теоретичний рівень суспільної свідомості, який визначає, у відповідності із суспільними інтересами, цінності і цілі діяльності даного суспільства і обєднує його членів для досягнення цих цілей, містить образ майбутнього як важливу складову, що визначає суспільний поступ через його впровадження у діяльності соціального субєкта. Докласична раціональність визначає образ майбутнього як темпоральний зріз міфологічного світогляду через міфологему як формально-смисловий компонент міфу з емотивним змістом, орієнтований на відтворення алгоритмізованої соціокультурної поведінки; як темпоральний зріз релігійного світогляду - через теологему як його структурний компонент з емотивно-когнітивним змістом, що визначений конструюванням чіткої розділеності світу на поцей-і потойбіччя та інституціональним статусом релігії. Набір функцій образу майбутнього забезпечує взаємодію ідеального і реального планів у діяльності субєкта