Еволюція наукових поглядів на конкурентоспроможність, конкурентні переваги підприємства. Джерела формування конкурентних переваг підприємства. Соціальна відповідальність як перспективний фактор конкурентоспроможності підприємства залізничного транспорту.
Аннотация к работе
Еволюція наукової думки в сфері формування конкурентних переваг транспортних підприємств План Вступ. 1. Еволюція наукових поглядів на конкурентоспроможність та конкурентні переваги підприємства 2. Джерела формування конкурентних переваг підприємства 3. Соціальна відповідальність як перспективний фактор конкурентоспроможності підприємства залізничного транспорту 4. Конкурентоспроможність України у міжнародних транспортних коридорах Висновки Список використаної літератури Вступ Проблематика конкурентоспроможності підприємства не є принципово новою для науки, оскільки конкуренція завжди була та є складовою економічного буття всіх без винятку країн ринкової економічної системи. Еволюція наукових поглядів на конкурентоспроможність та конкурентні переваги підприємства Питання еволюції наукових поглядів на конкурентоспроможність та конкурентні переваги підприємства ретельно розглянуті у роботі А.О. Левицької [14], де зазначено, що А. Сміт став першим, хто не лише збагатив економічну науку новими дослідженнями, а й об’єднав всі економічні знання свого часу в одне ціле. Стосовно конкурентоспроможності тогочасних мануфактурних виробництв на ринку, то окремо цього питання вчений не розглядав, однак його дослідження засад ринкового ціноутворення дозволило йому сформувати ряд конкурентних переваг, які дозволять виробнику встановлювати на свою продукцію такий рівень цін, який його задовольнятиме, незважаючи на ціни конкурентів (рис. Під «секретом» мануфактурного виробництва А. Сміт розуміє конкурентні переваги виробника внаслідок використання ним нової технології виробництва, виготовлення нового, раніше невідомого виробу або ж будь-які інші конкурентні переваги процесу виробництва, зокрема і скорочення матеріальних витрат. Рис.1. «Той, хто вперше винайшов машину чи вперше застосував її, користувався б додатковою вигодою і внаслідок цього протягом певного періоду отримував би більші прибутки за рахунок високої ціни продукції. Подальший розвиток теорія конкуренції отримала завдяки роботам Дж. Міля, який називав її суперництвом на одному і тому ж ринку. Теорія конкурентних переваг набула довершеності у роботах Майкла Портера, яку він сформулював і розвинув у всесвітньовідомих працях «Competetive Strategy» (1980 р.), «Competetive Advantage» (1985 р.) та «The Competetive Advantages of Nations» (1990 р.).