Механізми випрацювання та прийняття політичних рішень тими чи іншими інституціями політичної системи як вагома якісна характеристика політичної культури. Розгляд головних особливостей формування в Україні-Гетьманщині механізму прийняття рішення.
Аннотация к работе
Особливістю Генеральної Ради була також взаємно нетерпима й агресивна поведінка різних сторін, мінливість політичних симпатій, а також відвертий ірраціоналізм з переважанням емоцій, почуттів над логічним обгрунтуванням, визначенням критеріїв ефективності політичної дії не практичною користю, а морально-релігійними уявленнями про справедливість чи несправедливість, духовну чистоту чи оскверненість дії [1]. Так, наприклад, на старшинському зїзді 1693 р., що зібрався з приводу скасування оренди на продаж горілки на користь збереження оренди висувалися такі аргументи: вона нікому не шкодить, за виключенням шинкарів; державний скарб отримав кошти на плату охочому війську та на задоволення інших військових потреб; у міських скарбницях зявилися гроші, причому, не лише для поточних загальних потреб (на будівництво церков, купівлю дзвонів, виготовлення для власної оборони гармат та пороху), але й зявилася можливість накопичувати гроші "про запас"; скасування оренди позбавило б можливості збирати гроші з козаків-корчмарів, котрі захищатимуться від податків козацькими правами; нарешті, всі інші способи наповнення скарбниці повязані з труднощами і розтягнуті в часі. Прихильники скасування нагадували, що оренда здавна є справою ненависною, і не стільки самим грошовим збором, скільки своєю поганою славою з часів польської держави, коли євреї "нею заволоділи і численні видумані обтяження придумували"; оренда лише сприяє "непокійним людям" шкодити "загальному добру"; вона збуджує до порушення суспільного спокою запорожців, котрі "похвалки злі на орендаторів чинять" (4]. Як можна судити з використовуваних аргументів, змагальний процес у ході прийняття політичного рішення, маючи на меті задоволення окремішних соціальних інтересів, набував форми інтелектуального змагання - ознаки просвітницьких часів у політиці. Як доповідав С.Беневський, посланець від короля на раді в Корсуні, де обирали гетьманом Ю.Хмельницького: «...А у козаків звичайно за відсутністю одного з чотирьох полковників рада не може відбутися...» [12] Звідси ми можемо припустити, що максимально можливим відносним числом, яке ще дозволяло вважати рішення «одноголосним», незважаючи на незгодних, була кількість близька одній четвертій від загальної кількості субєктів голосування.
Список литературы
політичний культура гетьманщина
1. ОКИНШЕВИЧЛ. Центральні установи України-Гетьманщиниу XVII- XVIII ст. - Ч; 1. Генеральна рада. -К, 1929. - Ч.1. - С. 23, 8082, 150.
2. ІР НБ України ім. В.І.Вернадського - Ф. II - 15576. - Арк. 65.
3. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России (далі: Акты ЮЗР). -Т. 4. - С. 57.
4. Источники малороссийской истории, собранные Д.Н.Бантышем- Каменским. М., 1859. -4.2. - С. 5-14.
5. Речь «о поправлении состояния» Малороссии // К. С. - 1882. -№ 4. - С. 120-125.
6. Цит. за: Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. Огляд його життя і політичної діяльності. - Нью-Йорк, 1985. - С. 69.
7. Акты ЮЗР. - Т.9. - С. 186.
8. Определение между нами... учиненное в комиссии перевода и свода прав малороссийских... 1738 года июня 5 дня //К. С. - 1888. - № 10. - С. 36.
9. Акты ЮЗР. -Т. 4. - С. 37.
10. Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко... - С. 71.
11. Источники малороссийской истории... -4.2. - С. 10.
12. Памятники, изданные Временной коммиссией для разбора древних актов (далі: ПВК). - Т. IV. - Отд.Ш. - С. 32.