Еволюція етнополітичного простору міст України 1861-1914 рр.: методологічні засади дослідження - Статья

бесплатно 0
4.5 168
Криза української історіографії. З’ясування основних методологічних засад, найбільш придатних для об’єктивного, комплексного вивчення еволюції етнополітичного простору міст України доби промислової індустріалізації наприкінці ХІХ - на початку ХХ століть.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Mainly applied methods: dialectical, logical, historical-genetic, historical-comparative. Keywords: ethnos, nation, policy, ethnopolitical space, evolution, integral cyclic-ascending civilization conception. Завдання наукової методології полягає у сприянні дослідникам у розробці стратегії наукового пошуку, виборі найбільш ефективних для даної галузі науки і дослідження даної наукової проблеми принципів, методів і прийомів вивчення обєктивної реальності, в обранні оптимального їх співвідношення у процесі практичного застосування. 2) всебічність (всесторонність), базована на визнанні загального звязку всіх явищ дійсності; 3) конкретність, котра відбиває річ або систему взаємоповязаних речей у сукупності всіх своїх сторін і звязків, і котра відбивається як чуттєво-конкретне або мислимо-конкретне; 4) історизм, який є виразником саморозвитку дійсності у часовому вимірі; 5) протиріччя, який відображає реальні протиріччя речей і явищ. Серед загальнонаукових методів такими виявилися методи логічний (відтворення у мисленні складного системного обєкту, що розвивається або розвивався, у формі історичної формально-логічної моделі або теорії), аналітичний (поділ обєкта дослідження на складові частини), дедукції (сходження дослідження від загального до одиничного), індукції (який полягає в дослідженні руху від одиничного до часткового або загального), класифікації (виокремлення з певної множини досліджуваних обєктів певних груп цих обєктів на підставі заздалегідь визначених якісних критеріїв) та аналогії (встановлення відношення еквівалентності (відповідності, схожості) між двома системами обєктів, що розглядаються, за деякими ознаками), порівняльний (співставлення одного конкретного обєкту дослідження (або “родинної” групи обєктів) з іншими досліджуваними обєктами (або групами обєктів) з метою виявлення їх схожості або різниці), абстрагування (теоретичне узагальнення через мислене вичленовування певних елементів конкретної множини з відверненням від інших її елементів для означення основних закономірностей обєкту дослідження), узагальнення (процес мислимого переходу від одиничного до загального, від менш загального бо більш загального, в результаті якого отримується нове знання більш високого, узагальненого порядку), системності (розгляд обєкту дослідження як цілісної множини у сукупності відносин і звязків між ними, тобто як системи), структурно-функціональний (дослідження статичних обєктів-систем на основі виокремлення у соціальних системах структурних складових та їх особливої визначаючої дії стосовно один одного).

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?