Етноспецифічне у мовній свідомості 4-х етносів (українського, російського, англосаксонського, китайського) на тлі рис поняттєвого каркасу людства шляхом аналізу мовних картин світу із новою методикою інтерпретації культурно значущої мовної інформації.
Аннотация к работе
Визначилася настанова досліджувати мову в нерозривному звязку з мисленням, свідомістю, пізнанням, культурою, світоглядом як окремого індивідуума, так і мовного колективу, до якого він належить. Степанов представив як три основні погляди на мову: 1) мова як семантичний код, знакова система для шифрування інформації; 2) мова як інструмент комунікації, засіб для оформлення і регулювання інформаційних потоків; 3) мова як інструмент мислення і пізнання, як “простір думки”. Обєктом дослідження виступають національно-мовні картини світу (НМКС) чотирьох мов: української, російської, англійської та китайської, які обслуговують комунікативні потреби народів, що належать до різних лінгвокультурних ареалів.Національно-мовну картину світу (національно-мовну модель світу) - НМКС (НММС) розуміємо як виражене засобами певної мови світовідчуття і світосприйняття етносу, вербалізовану інтерпретацію мовним соціумом навколишнього світу і себе самого в цьому світі. Багатогранність обраного обєкта дослідження зумовила виділення багатьох аспектів його вивчення, які й формують комплексний предмет дослідження: 1) мовна картина світу і сенсорно-рецептивна концептуалізація дійсності; 2) мовна картина світу й емоційно-оцінна концептуалізація дійсності; 3) мовна картина світу і культурні концепти; 4) мовна картина світу й етнічні стереотипи; 5) мовна картина світу і вторинна номінація; 6) мовна картина світу і морально-ціннісні пріоритети етнічної спільності. Таким чином, у національно-мовних картинах світу, з одного боку, виділяється загальна частина, яка вказує на “загальний поняттєвий базис” людства, що виступає спільною основою природної мови, мислення та культури; з другого боку, національно-специфічні нюанси відчуття, осмислення й оцінки реального світу, накладаючись на універсальну логіко-поняттєву основу, утворюють ту частину мовних картин світу, яка й несе в собі національну специфіку.При такому підході до осмислення сутності мови далеко на задній план відходить “інструменталістське” розуміння цього складного феномена (мова як засіб пізнання, мислення і комунікації), звільняючи перше місце гумбольдтівським ідеям про мову як “еманацію духу” народу, що в сучасній науці отримує такі формулювання: “Мова - дім буття людської істоти” (М. Очевидно, цілісне уявлення про мову може дати дослідження її проявів в усіх відведених їй ролях: мова як код (знакова система); мова як засіб пізнання; мова як інструмент комунікації; мова як “дім буття духу народу”. Останній, четвертий підрозділ першого розділу дисертації “Мова та культура в їхній взаємодії та взаємовпливі” присвячено визначенню поняття культури в аспекті її змістових звязків з мовою, які виявилися релевантними для цілей і завдань даного дослідження; висвітлюється також специфіка взаємозумовлюючого впливу мови та культури. Душа і серце (серце в переносному значенні “осередок почуттів, переживань, настрою людини”), будучи абстрактними поняттями, метафорично переосмислюються в конкретних образах певного вмістища, що має цілком визначені просторові характеристики: укр. порожньо в душі, прирости до душі, сидіти в душі, хоч із душі вийми, тягти за душу, на дно душі, за душею, у глибині душі/серця, з відкритою душею/серцем, на дні серця, до глибини серця, серце стискується (стиснулося); рос. в глубине души, широта души, в душе пусто, душа полна (кем, чем), залезать/залезть в душу кому-нибудь, тяжело на душе/сердце, с души воротит, за душой ничего нет, за душу (сердце) берет, открывать душу (сердце), с открытой душой, от всей/всего души/сердца, вырвать из сердца, сердце сжимается, разрывается. Разом з тим, існують певні словотвірні деривати і фразеологічні словосполучення, напр.: укр. щиросердий, серцеїд; заграло серце, запалилося серце, камяне серце, гаряче серце, мати мяке серце, завойовувати серце, обгортати серце тугою, серце холоне, серце в тузі, покласти руку на серце, серце з перцем, від щирого серця; рос. сердобольный, сердцеед; сердце обрывается, кровью обливается; принимать близко к сердцу что-либо; иметь сердце на кого-либо; сорвать сердце на ком-либо; сказать что-либо в сердцах; золотое сердце, горячее сердце, холодное сердце; сердцу не прикажешь; сердечный друг; скрепя сердце - у яких заміна компонента серце компонентом душа навряд чи можлива.