Аналіз особливостей соціальної й етнічної структури поселень частини українських земель, які перебували в складі Польщі до Люблінської унії 1569 р. Характеристика українського населення з незначною частиною іноетнічних мешканців в таких поселеннях.
Аннотация к работе
Етносоціальний склад українських поселень у складі Польщі до 1569 р. О. М. Жук На формування і розвиток поселень впливають фактори природно-географічного середовища, господарської спеціалізації мешканців, соціально-економічної ситуації й етносоціального складу населення. Так, ще історик права М. Владимирський-Буданов вивчав питання чисельності поселень українських земель у складі Литви і Польщі, напрями колонізації й етнографічний склад їх населення [1]. Грушевський [2], Н. Яковенко [3] та ін. Відтак, метою цієї статті є аналіз соціальних і етнічних особливостей українських поселень частини Волині, Галичини та Поділля, які ще з XIV ст. опинилися у складі Королівства Польського. соціальний етнічний люблінський унія Тоді як основна частина українських земель перебувала у складі Великого князівства Литовського, Галицька Русь, Західне Поділля, а також частина Волині розвивались у межах Польщі. З кінця XIV ст. на руських землях постійно зростала кількість польської шляхти. Відтак, уже в першій чверті XV ст. серед міських жителів Сянока було близько 30 % німців, а у Львові їх було понад 70 %. В результаті цих та інших перемін, колишнього руського галицько-волинського боярства практично не лишилося: одні вигасли фізично, інші - емігрували на Волинь, а менш впливові та заможні вступили в родинні зв’язки із заможним місцевим панством нерусь- кого походження, посівши з «руки короля» важливі адміністративні уряди на руських теренах.