Аналіз етнонаціональних процесів в Україні у 90-х рр. XX ст., відродження її етнічних меншин, узагальнення теоретичних положень, змісту і засад етнонаціональної політики української держави. Мовне питання в державі в 90-х рр., його регіональний аспект.
Аннотация к работе
Перехід до результативних реформ соціального розвитку є неможливим без розробки такої політики, яка має враховувати всі реалії етнічних процесів у державі. Значимість обраної теми обумовлюється тим, що наукове обґрунтування цієї політики повинно базуватися на комплексному міждисциплінарному підході, котрий вимагає історичного, демографічного, етнографічного, економічного та соціального вивчення етнонаціональних процесів. В умовах національно-державного відродження України активізується проблема розвитку та відродження українського етносу та національних меншин, що населяють нашу державу, вивчення їх історії, традицій, укладу, духовної скарбниці народу України на сучасному етапі. Докорінні зміни в політичній, соціальній та культурній сферах розвитку країни повинні враховувати характер і тенденції розвитку всіх народів, що населяють територію української держави. етнічний національний україна мова Широкий етнічний ренесанс меншин держави не може не впливати на весь розвиток України, що зумовило зміщення уваги історичної науки саме на етнонаціональні процеси, визначило пріоритетність вивчення етнонаціональних проблем, розширення кола наукових робіт з питань міжетнічних відносин, окреслило етноконфесійний, етнорегіональний, міграційний, державно-правовий та інші напрямки етнонаціональних досліджень.Євтух поглибив розуміння сутності етносу, справедливо зазначив, що в українському контексті етнічні меншини лише починають структуруватися, вказав на відсутність спільнот, які б мали атрибути функціонування повноправного соціального організму. Здіорук досліджує етноконфесійний розвиток України, одним з перших підкреслив значення зростаючого впливу ісламу в Україні, особливо з поверненням великої кількості депортованих кримських татар, докладно подав статистичну інформацію щодо чисельності релігійних організацій в Україні на початку 90-х років. Як позитивний він визначив міграційний приріст в Україні за радянських часів, поглиблено дослідив міграційні потоки з областей, довів збільшення притоку переселенців з Азії та Кавказу ще до проголошення незалежності, передбачаючи їх зростаюче значення в наступні роки. Автори обєктивно визначили причини складної етнополітичної ситуації в Україні на початку 90-х рр., чітко окреслили пріоритети державної етнополітики України, але досить спрощено розглянули проблему сепаратизму в державі, зупинившись тільки на “закарпатському” та “донбаському” його варіантах. Відмічаючи значну роль етнічних груп у формуванні етнонаціональної ситуації, що склалася в Україні, відзначили великий вплив так званого “російського” чинника та україно-російських відносин на долю етнічних меншин України.