Специфічні особливості відбиття етномовної картини світу з огляду на етнокультурну специфіку ряду національно-маркованих мовних одиниць. Лінгвофілософська концепція як один з ключових елементів антропоцентричного аспекту лінгвістичних досліджень.
Аннотация к работе
З огляду на ці аспекти, лінгвокультурологічні та етнолінгвістичні дослідження покликані означити, яким чином індивід сприймає та осмислює реальний світ через призму своєї мови, яка є відображенням реального світу у свідомості та відчуттях, тобто в ірреальному, внутрішньому світі людини. Важливим завданням лінгвокультурологічних та етнолінгвістичних студій постає окреслення механізмів концептуалізації довкілля у мові та свідомості людини та творення моделі світу, у відповідності з якою індивід організовує свою мовну та мислительну діяльність. Асоціативні звязки між зазначеними концептами дозволяють говорити про існування у свідомості етносу чітких паралелей на зразок Земля - Небо (Земля дощами не насититься, а без постійної води - немає гіршої біди; Земля - мати, небо - батько, а вода - старша сестра; Не дивись на небо, а дивись на землю, оскільки з неба - світло, тепло, волога, енергія життя, а із землі - родючість, блага, врожай); Земля - Сонце (Сонце сильне, вода - від нього сильніша, земля - від них обох, а працьовита людина - від усього; Сонце загріє, земля зацвіте); Земля - Бог (Бог на небі, цар на землі; Царство Боже як на небі, так і на землі; Од Бога ніде не сховаєшся, бо його око і на воді, і на землі, і під землею). З одного боку, земля дає людині життя, багато благ, вона її годує і підтримує, напр.: Землею усі живемо; Даси землиці - і вона тобі дасть; Земля в боргу не залишиться; Земля - годувальниця, а сама їсти просить; Земля годує працьовитих, а ледарів не терпить; Земля праці не зїдає - повертає назад; Хто матір-землю доглядатиме, ніколи не голодуватиме; Хто про землю дбає, тому вона повертає; а з другого, - забирає в людини енергію, силу, які витрачаються на роботу на землі, та зрештою і саму людину, напр.: Земля дає все і забирає все; Щоб тебе, окаянного, земля не прийняла! (проклін, який містить за основу вислів «Земля [не] приймає»); Нехай земля буде пухом (пером) або: Покрий сира земля; В сирій землі гнити; Сходити в землю (могилу); Іти (лягати) в сиру землю; Із сирою землею повінчатися; Покинути грішну землю; Уложити в землю (поховати; спричинити до смерті); але Топтати землю; Ходити по землі (бути живим).Лінгвістичний антропоцентризм найяскравіше виявляється в науках, які постали на перетині мовознавства з іншими дисциплінами, зокрема філософією, психологією, культурологією, етнологією тощо. Філософський аспект вивчення мовних явищ з позицій антропоцентризму, який виражається в лінгвософському підхіді до суто мовознавчих питань, постає рушійною силою сучасних лінгвістичних студій, підґрунтям осмислення та реалізації новітніх наукових ідей. Будь-яка мова спирається на власну концептуальну картину світу, тому індивід організовує свою мовну та мислительну діяльність у відповідності з нею, що, у свою чергу, відображається у специфічних варіантах світосприйняття, зафіксованих у мові тими чи тими національно-маркованими лінгвокультуремами і стереотипами. Мова виконує не лише комунікативну функцію, а й передає світогляд та світосприйняття певного етносу, відбиває його менталітет і характер, акумулює досвід попередніх поколінь, виражає етнокультурний зміст національно-маркованих одиниць. Оскільки мова є одним із найважливіших чинників культури, виокремлюємо етноцентризм мовного сприйняття реального світу, який крізь призму досвіду етносу вказує індивіду на особливості сприйняття та усвідомлення світових реалій і характер мовного оперування їхніми образами.
1. Лінгвістичний антропоцентризм найяскравіше виявляється в науках, які постали на перетині мовознавства з іншими дисциплінами, зокрема філософією, психологією, культурологією, етнологією тощо. Філософський аспект вивчення мовних явищ з позицій антропоцентризму, який виражається в лінгвософському підхіді до суто мовознавчих питань, постає рушійною силою сучасних лінгвістичних студій, підґрунтям осмислення та реалізації новітніх наукових ідей. На основі такого підходу визначаємо антропоцентричний характер значної кількості мовних одиниць, які містять певні етнокультурні смисли.
2. Етномовні картини світу виступають варіаціями єдиного універсуму, оскільки є різними його відображеннями, наслідком національних трансформацій єдиної реальності. Будь-яка мова спирається на власну концептуальну картину світу, тому індивід організовує свою мовну та мислительну діяльність у відповідності з нею, що, у свою чергу, відображається у специфічних варіантах світосприйняття, зафіксованих у мові тими чи тими національно-маркованими лінгвокультуремами і стереотипами.
3. Пізнання реального світу через мову відбувається на етноцентричній основі. Мова виконує не лише комунікативну функцію, а й передає світогляд та світосприйняття певного етносу, відбиває його менталітет і характер, акумулює досвід попередніх поколінь, виражає етнокультурний зміст національно-маркованих одиниць. Оскільки мова є одним із найважливіших чинників культури, виокремлюємо етноцентризм мовного сприйняття реального світу, який крізь призму досвіду етносу вказує індивіду на особливості сприйняття та усвідомлення світових реалій і характер мовного оперування їхніми образами.
4. Стереотипізовані національно-марковані мовні одиниці відіграють визначальну роль у етносвідомості українського народу, оскільки в них відтворено етнічне світовідчуття та світосприймання, а палітра їхніх смислів достатньо широка - від смислів матеріальних до сакральних. Ці смисли виявляють себе на різних рівнях мови - номінативному, лексико-семантичному, фразеологічному. Поступово втрачаючи свої первинні значення і набуваючи нових рис у свідомості та мові етносу, стереотипізовані лінгвокультуреми «обростають» новими етнообразами, стають етносимволами, чому особливо сприяють вірування, міфологія та обряди народу. Національно-марковані мовні одиниці відображають усталені віками форми етнічної поведінки, реакції на довкілля, сталі оцінки, оскільки, спираючись на колективну память народу, через міжпоколінні звязки підтримують життєвість і єдність етноспільноти.
5. Спроба експериментального дослідження рівня володіння мовцями механізмами асоціативних реакцій на слова-символи та слова-образи в основному підтверджує національно-маркований зміст останніх. Вважаємо, що творення та функціонування етноспецифічних мовних одиниць відбувається за чіткими механізмами, які виробилися в процесі етногенезу і втілилися в стереотипних образах та ситуаціях як своєрідних ментальних фрагментах концептуальної картини світу. Тому більшість асоціацій з етнокультурними смислами постають передбачуваними, що є результатом етномовної стереотипізації понять та уявлень про реальний світ.
6. Етнокультурну парадигматику національно-маркованих мовних одиниць продуктивно розглядати на прикладах мовних одиниць, які традиційно постають насиченими культурним змістом етноспецифічного характеру. Сюди відносимо ряд лексичних та фразеологічних одиниць, прислівїв та приказок, традиційних порівнянь, характер та символіка яких свідчать про те, що вони постають для мовця знаками культури, якими він керується у своїй діяльності на основі мовного досвіду етносу. З огляду на аналіз окремих фрагментів концептуально-мовної картини світу українського народу, відбитих, зокрема, в назвах реалій обєктивного світу, традиційних власних та загальних назвах, формульних сполуках, фразеологізмах, пареміях, зясовуємо, що етнокультурна специфіка національно-маркованих мовних одиниць відображає глибину мовної свідомості етносу та спричиняє утворення парадигми відображених у ній етнокультурних знаків.
Список литературы
1. Комар О. Етноцентризм мовного сприйняття світу / О. Комар // Лінгвістичні студії. - Донецьк : Донецький національний університет, 2008. - Випуск 16. - С. 8-11.
2. Комар О. Мовне вираження та символіка етнокультурних стереотипів / О. Комар // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика». - Херсон : Видавництво Херсонського державного університету, 2008. - Випуск VI. - С. 323-326.
3. Комар О. Релятивізм мовної картини світу українця / О. Комар // Наукові записки. - Серія : Філологічні науки (мовознавство).- Кіровоград : Кіровоградський державний педагогічний університет, 2008. - Випуск 75 (4). - С. 222-225.
4. Комар О. Етносимволіка назв дерев в українській мовній картині світу / О. Комар // Наукові записки. - Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград : РВВ Кіровоградського державного педагогічного університету, 2009. - Випуск 81 (3). - С. 297-301.
5. Комар О.С. Концептуальне значення стереотипу земля в українській етнічній культурі / О.С. Комар // Актуальні проблеми філології та перекладознавства. Збірник наукових праць. - Хмельницький : Хмельницький національний університет, 2007. - Ч. І. - Вип. 3. - С. 261-263.
6. Комар О.С. Спільний ритм етносу в його мовній свідомості / О.С. Комар // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Іноземна мова як фактор входження в міжнародний освітній простір». - Умань, 2007. - С.200-201.
7. Komar O. The Application of Sapir-Worf Theory to Conditions of Intercultural Communication / О.S. Komar // Zeszyty naukowe panstwowej wyzszej szkoly zawodowej w Plocku. - Plock : Wydawnictwo TEKST, 2007. - Tom XI. - S.65-69.