Статус Криму в імперських і радянських політико-адміністративних структурах. Німецькі детермінанти кримської політики; кампанія "татаризації". Крим у період Другої світової війни. Ставлення до культурної спадщини етнічних груп Криму в незалежній Україні.
Аннотация к работе
До анексії Росією (1783 р.) Кримське ханство було моноетнічною державою (кримські татари становили понад 92% населення). Для Криму була встановлена посада особливого муфтія, повністю незалежного від голови мусульман Росії. Натомість, у 1833 р. тисячі старовинних рукописів та книг як «шкідливі» для населення та «общего спокойствия» були зібрані по всьому Криму і знищені. За переписом 1897 р. із загальної кількості кримських татар (187 943), зафіксованих у Таврійській губернії (102 274 чоловіки і 85 669 жінок), у Криму проживали 186 212 осіб. Кримські татари, як і українці та німці в переважній своїй масі (83,7%), були селянами.
Список литературы
1. Скальковский А. Хронологическое обозрение истории Новороссийского края, 1731-1823. - Одесса, 1836. - Ч. 1. - С. 193, 226.
2. Высочайший Манифест Великой императрицы Екатерины II о принятии Крымского полуострова, острова Тамана и всея Кубанской стороны под державу Российскую. 8 апреля 1783 г. // Полное собрание законов Российской империи. - Т. XXI: 17811783 гг. - СПБ., 1830. - №15708.
3. Серед їх нащадків слід назвати Г. Державіна (рід Нарбекових), Л. Толстого (рід Ідрисових), Ф. Достоєвського (Челебеї), О. Купріна (Туган-Барановські), А. Ахматова (рід Чагодая) та ін.
4. Енциклопедія українознавства. - Париж; Нью-Йорк, 1976. - Т. 8. - С. 31, 39.
5. Краткие общие сведения по империи: Распределение населения по главнейшим сословиям, вероисповеданиям, родному языку и по некоторым занятиям (по материалам первой Всеобщей переписи населения Российской империи, 1897 г.). - СПБ., 1905. - С. 4-5.
6. Бикова Т.Б. Політичне та соціально-економічне становище в Криму (від середини ХУЛІ ст. до 1917 р.) // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. - 2003. - Вип. 6. - С. 15.
7. У Євпаторійському повіті воно становило 39%, Перекопському - 45,3%, Сімферопольському - 37,7%, Ялтинському - 30,2% та Феодосійському - 42,2%.
8. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи, 1897. Издание Центрального статистического комитета Министерства Внутренних дел / Под ред. Н.А. Тройницкого. - ХІІ - 1904. - С. V.
9. Цит. за: Возгрин В.Е. Исторические судьбы крымских татар
10. Чубукчиева Л.З. Крымскотатарские женщины - делегаты I Курултая 1917 года // Культура народов Причерноморья. - 2011. - №199. - Т. 1. - С. 84-85.
11. Ядловська О. Трансформації серед німецького населення Півдня України в 19171920 рр. // Схід. - 2007. - №2. - С. 4.
12. Булдаков В. Красная Смута. Природа и последствия революционного насилия. - М., 2010. - С. 506.
13. Бикова Т. Організація Кримської АСРР у 1921 р. // Крим в історичних реаліях України. - К., 2004. - С. 231.
14. Никольский П.А. Население Крыма. - Симферополь, 1929. - С. 5.
15. Национальная политика ВКП(б) в цифрах. - М., 1930 . - С. 45; Крымская АССР (1921-1945). - Вып. 3. - С. 283.
16. Кульчицький С.В. Кримське питання в контексті політичної історії ХХ сторіччя // Національне питання в Україні ХХ - початку ХХІ ст.: Історичні нариси. - К., 2012. - С. 524.
17. Котляр Н. Політика коренізації в Криму в 20-30-ті рр. ХХ ст. // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. - 2003. - Вип. 9. - С. 250.
18. Кульчицький С.В. Назв. праця. - С. 525.
19. Брошеван В., Ренпенинг В. Боль и память крымских немцев (1941-2001 гг.): Историко-документальная книга. - Симферополь, 2002. - С. 124, 130;
20. Бугай Н.Ф. Народы Украины в «Особой папке Сталина». - М., 2006. - С. 145;
21. Его же. Депортация народов Крыма: Документы, факты, комментарии. - М., 2002. - С. 88, 89;
22. Зарубин В.Г. Депортация из Крыма армян, греков и граждан других национальностей // Историческое наследие Крыма. - 2004. - №5. - С. 25.
23. Крим в етнополітичному вимірі. - К., 2005.- С. 304.
24. Максименко М.М. Переселення в Крим сільського населення з інших районів СРСР (1944-1950 рр.) // УІЖ. - 1990. - №11. - С. 53.
25. ЦДАГО України. - Ф. 1. - Оп. 30. - Спр. 3590.- Арк. 109-110.
26. Сергійчук В. Український Крим. - К., 2001. - С. 198.
27. Національний склад населення України. - Ч. 1: (За даними Всесоюзного перепису населення 1989 року). - К., 1991. - С. 56-63.
28. Умєров А. Меджліс визначає вектор розвитку і консолідує народ
29. Див. також: Хрящевська Л.М. Діяльність національно-культурних товариств України в 90-х рр. ХХ ст. // Науковий вісник Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського. Історичні науки. - 2013. - Вип. 3. - С. 48-52.
30. Див.: Петроградская А.С. Этнодемографическая структура крымского сообщества // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - Т. 22 (61). - 2009. - №2. - С. 248-253.