Визначення етнічної структури в Київській Русі для визначення спадкоємця києво-руської культурно-історичної спадщини. Запровадження християнства - Хрещення Русі - епохальний поворот в історії Давньоруської держави. Вплив християнізації на її розвиток.
Аннотация к работе
Реферат на тему Етнічний розвиток та релігійне життя Київської Русі ПЛАН 1. Суть проблеми етнічного складу Київської Русі сформульовано в питанні: «Що існувало в Давньоруській державі: стійка єдина давньоруська народність чи окремі пра-етноси українців, росіян, білорусів?» Одну з перших спроб дати відповідь на це запитання зробив у другій половині XVII ст. Критикуючи погляди М. Погодіна, М. Грушевський заклав підвалини нового підходу до розвязання проблеми етнічного кладу Київської Русі. На їхню думку, про реальне існування в межах Київської Русі давньоруської народності свідчать такі суспільні процеси та явища: сформувалася єдина давньоруська літературна мова як мова державного управління і законодавства, розвитку літератури та культури; укорінились єдині традиції, звичаї, юридичні норми (починаючи з другої половини І тис. на більшій частині східно-словянської території існував стереотипний під-курганний обряд поховання; на теренах усієї Київської Русі функціонувала «Руська правда» тощо); усталилась єдина матеріальна культура (археологічні розкопки та писемні джерела свідчать про повну чи часткову аналогічність у різних районах давньоруської держави таких компонентів культури, як одяг знаті і воїнів, зброя, фортеці та інші оборонні споруди, спосіб будівництва доріг, типи тих або інших ремісничих виробів тощо); зявилась єдина руська етнічна свідомість (літописці, як правило, говорять про Русь як сукупність усіх зе-мель-князівств; все східнословянське населення органічно прийняло етнонім «руський», «русин», «русич»); консолідувалась елітна верства вищих феодалів Київської Русі, що вела свій родовід від династії Рюриковичів і не поділяла себе етнічно.