Етнічний фактор у системі комунікативних відносин - Автореферат

Україна сьогодні переживає період, який символізує кінець індустріальної й перехід до інформаційної ери і який ставить перед філософською наукою глобальні питання про можливості розвитку людства в новому тисячолітті, про негативні прояви сучасного суспільного буття, що спричиняють радикальну зміну долі народів, різноманітні соціальні протиріччя й міжетнічні конфлікти, а також порушує питання про шляхи й перспективи етнічного відродження в умовах соціокультурних трансформацій. Звичайно, сприятливі умови існування етносу надають йому можливість для самовідтворення та збагачення новими особливостями і якостями завдяки швидким змінам реальності та прискореної модернізації. Умови ж, які діють всупереч цього етнічного фактора, спрямовані на насильницьку асиміляцію, яка в духовно-культурній сфері проявляється, насамперед, у формі акультурації, відчуження та маргіналізації. А це, у свою чергу, стає підґрунтям для поширення можливостей спілкування людей з різноманітних етнічних груп за допомогою всіляких засобів комунікації і породжує необхідність досягнення згоди й консенсусу у вирішенні соціальних конфліктів та проблем. Етнічної проблематики в суспільствознавстві торкаються як соціально-філософські, так і соціологічні, етнографічні, психологічні, політологічні, культурологічні, історичні дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців.У «ВСТУПІ» міститься обґрунтування теми дисертації, формулюється мета й завдання, визначається обєкт і предмет дослідження, методологічна основа роботи, розкривається її наукова новизна, висвітлюються можливості теоретичного і практичного використання отриманих результатів. Перший розділ «ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЕТНІЧНОГО ФАКТОРА В СИСТЕМІ КОМУНІКАТИВНИХ ВІДНОСИН» розкриває вихідні теоретичні принципи соціально-філософського вивчення етнічного фактора. Визначаються теоретичні моделі соціальної комунікації: психоаналітична - комунікація розуміється як витіснення індивідом своїх несвідомих потягів (З. «Особливості соціально-філософського аналізу етнічного фактора в комунікативних процесах» наголошується на необхідності зясувати природу етнічного фактора через виділення його складових, їх сутності й ролі в соціальних комунікаціях. У першій етнос розглядається в контексті теорії комунікації, і представляється, як ареал підвищеної щільності інформації.Ключовим у зясуванні його специфіки є поняття «етнос», який традиційно розуміють як усталену сукупність людей, що історично склалася на певній території й має спільні, відносно стабільні особливості мови, культури й психіки, а також усвідомлення своєї єдності й відмінності від інших подібних утворень (самосвідомість). Конфлікти між етнічними групами виникали не за обмежені ресурси. Ворогували за принципом «Свій - Чужий», «Ми - Вони», що закріплювалося генетично й надалі позначалося на ментальності цих суспільств, етнічних груп. Ця ворожнеча між ними, що виникла в період соціогенезису і виявлялася в міжетнічних протиріччях і конфліктах, супроводжує людство протягом усієї його історії в більш або менш виражених формах. Перехід суспільного розвитку з локального на глобальний рівень в умовах постіндустріалізму і постмодерну, з одного боку, стираючи культурні відмінності, частково нівелює етнічність як «пережиток» попередньої доби, загострює проблеми етнічної маргінальності та етнічної відособленості, сприяє політизації етнічності, появі гіперетнічності, що у формі етноцентризму та етнонарцисизму, а особливо в більш радикальних формах - національного фанатизму та релігійного фундаменталізму, викликає суспільні протиріччя й конфлікти на етнічному ґрунті.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У результаті дослідження зроблені такі загальні висновки: 1. Етнічний фактор у комунікативних відносинах у сучасному світі не тільки не втрачає свою значущість, але й підсилюється. Ключовим у зясуванні його специфіки є поняття «етнос», який традиційно розуміють як усталену сукупність людей, що історично склалася на певній території й має спільні, відносно стабільні особливості мови, культури й психіки, а також усвідомлення своєї єдності й відмінності від інших подібних утворень (самосвідомість).

2. Розуміння специфіки дії етнічного фактора базувалося на генезисі етнічних відносин у період становлення соціуму. Конфлікти між етнічними групами виникали не за обмежені ресурси. Їх для підтримки життєдіяльності співтовариств на цьому етапі соціогенезу було достатньо. Ворогували за принципом «Свій - Чужий», «Ми - Вони», що закріплювалося генетично й надалі позначалося на ментальності цих суспільств, етнічних груп. У цьому й полягає перше глибинне джерело виникнення етнічних відносин. Тут приховується й специфіка міжетнічної взаємодії, яка виражалася у ворожнечі між етнічними групами. Ця ворожнеча між ними, що виникла в період соціогенезису і виявлялася в міжетнічних протиріччях і конфліктах, супроводжує людство протягом усієї його історії в більш або менш виражених формах.

3. На сучасному етапі суспільного розвитку відбувається загострення конфліктної складової в міжетнічних відносинах. Цьому сприяє низка факторів як зовнішнього, так і внутрішнього характеру. До зовнішніх чинників слід віднести глобалізацію, що, у свою чергу, викликає конфлікт цивілізацій, культур, мов, релігій, порушення екогосподарської системи. До внутрішніх - власне етнічність.

4. Складовими етнічного феномена є етнічна ідентичність та етнічна свідомість, які поєднуються в ментальності. Ознаки ментальності досить часто збігаються з характеристиками, що входять до поняття «національний характер». Його елементи є важливим способом стихійного, безпосереднього відображення навколишньої дійсності в психіці членів певного етносу, що безпосередньо проявляється в етнічній свідомості. Високий рівень етнічної самосвідомості, який проявляється у формі етноцентризму, може призводити до соціальних конфліктів на етнічному ґрунті, що особливо небезпечно в перехідні періоди.

5. Подолання міжетнічних протиріч і конфліктів можливе за допомогою таких ознак соціальної комунікації, як толерантність, діалог, компроміс, консенсус.

Толерантність є основою діалогу. Спілкування субєктів комунікації в діалогічному режимі сприяє встановленню компромісу (ситуативної угоди, зумовленої, у першу чергу, інтересами) і консенсусу (довгострокової згоди, що базується переважно на цінностях). Дотримання консенсусних угод на суспільному рівні за допомогою створення особливої культури веде до встановлення суспільної злагоди.

6. Перехід суспільного розвитку з локального на глобальний рівень в умовах постіндустріалізму і постмодерну, з одного боку, стираючи культурні відмінності, частково нівелює етнічність як «пережиток» попередньої доби, загострює проблеми етнічної маргінальності та етнічної відособленості, сприяє політизації етнічності, появі гіперетнічності, що у формі етноцентризму та етнонарцисизму, а особливо в більш радикальних формах - національного фанатизму та релігійного фундаменталізму, викликає суспільні протиріччя й конфлікти на етнічному ґрунті. З іншого - актуалізує питання етнічності й етнічної ідентичності як невідємної й незмінної складової людського й суспільного буття, сприяє етнічному відродженню, оскільки етнічність, будучи біосоціальним феноменом, укорінена у вітальності й соціальності людини й проявляється через комунікативну діяльність представників окремого етносу в духовній площині.

7. Поліетнічність сучасного українського суспільства зумовлює певні складності процесу міжетнічних комунікацій і визначається переважно культурно-етнографічним, соціально-історичним і конфесійним чинниками.

Факторами розєднання, що є причиною виникнення міжетнічних протиріч, є: мова, етнічна належність, регіон проживання, віросповідання.

Таким чином, «больовими точками» міжетнічних комунікацій у сучасній Україні є такі: 1) роздування суперечностей навколо проблеми «Схід -Захід», яка являє собою найбільшу небезпеку щодо цілісності українського суспільства; 2) проблема співіснування українців і росіян; 3) проблема співвідношення в трикутнику «українці - росіяни - етнічні меншини»; 4) мовне питання; 5) проблема міжетнічного дистанціювання; 6) проблеми, повязані з нелегальною міграцією, що також посилюють міжетнічне дистанціювання, зворотним боком якого є породження нових зон «конфліктів».

8. Етнополітика української держави щодо побудови поліетнічного й багатокультурного суспільства вимагає модернізації в політико-правовій, соціально-економічній і культурній сферах з урахуванням світового досвіду і вітчизняної специфіки. У політико-правовій галузі, перш за все, потрібно подолати суперечності на рівні права. В соціально-економічній головними є боротьба з бідністю, створення дієвих інститутів підтримки середнього класу як підґрунтя формування громадянського суспільства, у межах якого відбувається конструктивне обєднання представників різних етносів, що і сприяє встановленню суспільної злагоди. В культурній галузі необхідні заходи, спрямовані на визнання етнічної, релігійної й мовної різноманітності; гуманізація освіти й виховання; зміцнення міжетнічного порозуміння за допомогою ЗМІ.

Статті у фахових виданнях

1. Вязова Р. В. Від етносу до етнічності / Р. В. Вязова // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії : [збірник наукових праць] / [голов. ред. В. Г. Воронкова]. - Запоріжжя : ЗДІА, 2006. - Випуск 26. - С. 158- 164.

2. Вязова Р. В. Етнічність : сутність та атрибути / Р. В. Вязова // Грані : [науково-теоретичний та громадсько-політичний альманах]. - Дніпропетровськ, 2006. - № 4 (49). - С. 70-72.

3. Вязова Р. В. Етнічний фактор в системі комунікативних відносин : підходи до осмислення в суспільствознавстві / Р. В. Вязова // Нова парадигма : [журнал наукових праць] / [голов. ред. В. П. Бех] ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова ; Творче обєднання «Нова парадигма». - К. : Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2006. - Вип. 55. - С. 41-51.

4. Вязова Р. В. Діалог між етносами в сучасному світі / Р. В. Вязова // Культурологічний вісник : [науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини]. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 18. - С. 188-193.

5. Вязова Р. В. Толерантність як чинник комунікативних відносин у сучасному поліетнічному суспільстві / Р. В. Вязова // Грані : [науково-теоретичний та громадсько-політичний альманах]. - Дніпропетровськ, 2007. - № 6(56). - С. 65-70.

6. Вязова Р. В. Природа і сутність ментальності / Р. В. Вязова // Нова парадигма : [журнал наукових праць] / [голов. ред. В. П. Бех] ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова ; Творче обєднання «Нова парадигма». - К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. - Вип. 77. - С. 65-77.

7. Вязова Р. В. Концепції етнічного конфлікту : сутність та типологія / Р. В. Вязова // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії : [збірник наукових праць] / [голов. ред. В. Г. Воронкова]. - Запоріжжя : ЗДІА, 2009. - Випуск 38. - С. 30-40.

Публікації в інших виданнях

8. Вязова Р. В. Етносоціальне буття : сутність та атрибути / Р. В. Вязова // Запорізькі правові читання : Тези доповідей щорічної Міжнародної науково-практичної конференції 18-19 травня 2006 р. / [за заг. ред. С. М. Тимченка, Т. О. Коломієць]. - Запоріжжя : ЗНУ, 2006. - С. 26-27.

9. Вязова Р. В. Етнічний фактор в міжкультурній комунікації / Р. В. Вязова // Религия и гражданское общество : цивилизационные вызовы и возможные ответы : Материалы 6 Международного семинара 1-3 ноября 2006 г., г. Ялта / [под. ред. Т. А. Сенюшкиной]. - Сімферополь : Таврия, 2007. - С. 37-38.

10. Вязова Р. В. Вплив етнічного фактору на етнічні процеси / Р. В. Вязова // Збірник тез наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. - Запоріжжя : ЗНУ, 2007. - С. 279-281.

11. Вязова Р. В. Діалог як фактор вирішення міжетнічних протиріч в процесі міжкультурної комунікації / Р. В. Вязова // Третя Міжнародна науково-практична конференція «Спец проект : аналіз наукових досліджень» : [збірник наукових праць]. - Дніпропетровськ : ПДАБА, 2007. - С. 63-85.

12. Вязова Р. В. Діалог і толерантність як складові етнічних відносин у сучасному українському суспільстві / Р. В. Вязова // Освітні інновації : філософія, психологія, педагогіка : Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 16-17 квітня 2008 р., м. Суми (Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти). - Суми : ВТД «Університетська книга», 2007. - С. 132-133.

13. Вязова Р. В. Етнічні процеси на Україні : конфлікт чи взаємодія / Р. В. Вязова // Materialy 4 Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Nowoczesnych naukowych osiagniec-2008». - Tym 8. Prawo. Historia. Politilogija. - Przemysl : Nauka i studia. - C. 90-91.

14. Вязова Р. В. Сутність міжетнічного конфлікту / Р. В. Вязова // Збірник тез наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. - Запоріжжя : ЗНУ, 2009. - С. 261-263.

15. Вязова Р. В. Спілкування та комунікація: підходи до розуміння в суспільствознавстві / Р. В. Вязова // Збірник матеріалів міжрегіональної науково-практичної конференції «Управління економічним потенціалом регіону». - Запоріжжя : ЗНУ, 2009. - С. 348-350.