Опис теоретичних міркувань більшовиків про перехід СРСР до комуністичного ладу. Оцінка часу переходу сільського господарства держави до колгоспної форми господарювання та його вплив на суспільство та економіку. Аналіз портрету людини майбутнього.
Аннотация к работе
Ларін не намагався скільки-небудь конкретизувати свою пропозицію, інакше йому довелося б сказати, яку саме війну передбачити в плані: війну на півроку чи на 2, 3, 4 роки; війну, з якої СРСР вийде з перемогою, напівперемогою чи поразкою; війну, котра викличе пролетарські повстання в низці капіталістичних країн, чи, навпаки, війну, в якій пролетаріат вирішальних країн буде розчавлений та знекровлений ще раз». Золотарьову, через 7 років ми чкурнемо до «зрілого комуністичного суспільства», де «не буде класів та нерівності», - решта ремарок Квірінга могла б конкурувати з майстрами сатиричного слова, якби не стосувалася геть не веселого історичного періоду, - «Мимоволі згадується невдалий претендент на командування партизанською армією у пєсі «Командарм-2», який у відчаї голосить: «Господи, скоріше б соціалізм». Сабсович вимальовує наступну перспективу: «Таким чином, упродовж найближчих 5-8 років ми зможемо майже повністю знищити суперечності між містом і селом» і далі: «До цієї соціалістичної реконструкції побуту ми маємо приступити невідкладно і здійснити її для всіх трудящих міста й села в 5-8 років». «Зникне розподіл праці (а відповідно, й відмінність між селянином і робітником й суперечності між містом і селом); лише після того як зникне суперечність між розумовою і фізичною працею, причому все це відбудеться на ґрунті такого зростання виробничих сил, що «багатства поллються повним потоком», лише тоді - підкреслює Маркс - ми долаємо останні пережитки капіталізму й переходимо до вищої фази комунізму, коли не буде ніякої нерівності, де кожен буде працювати відповідно до здібностей і повнотою задовольняти свої потреби. Перехідний період завершується тоді, коли всі «громадяни» країни отримають роботу від держави чи колективу, коли не буде ані безобітних, ані безпритульних, коли всі громадяни, зокрема й непрацездатні, будуть мати необхідний життєвий мінімум, коли не буде елементарної боротьби за шматок хліба, коли не буде підоснови для підпільної торгівлі продуктами продовольства чи дефіцитними товарами, тобто тоді, коли економіка не буде тією чи іншою формою сприяти «хімічному» виділенню ти чи інших паростків капіталізму.