Поняття спесишизму. Обґрунтування необхідності подолання антропоцентричного світогляду та інструментального підходу у ставленні до тварин і природи в цілому. Етико—філософські концепції А. Шопенгауера, А. Швейцера, К. М. Маєр-Абіха та М. Роулендса.
Аннотация к работе
Actuality of theme of the article is related to the leadthrough of daily practice of speciesism - the discrimination by the specific characters, namely is an industrial stock-raising, testing commodities on animals, using of animals for the production of clothes, using in medical, and military experiments, using of animals for the sake of entertainment e.c. Думки про те, що не лише людські істоти заслуговують на повагу до їх життя, висловлювалися в європейській культурі, починаючи ще з Античності (Піфагор, Плутарх, Овідій, Сенека, Порфирій), в епоху Середньовіччя любов не лише до людини, а й до природи висловлював святий Франциск Ассізький, в епохи Відродження та Нового часу - Леонардо да Вінчі, М. Шопенгауера, і в людини, і у будь-якої іншої тварини є воля, а різниця лише в інтелекті, у рівні пізнавальної сили, яка у людини звісно більша. Швейцера, все живе у нашому світі ніби промовляє: “Я є життя, яке хоче жити, я є життя серед життя, яке хоче жити” [7, с. Згідно етики благоговіння перед життям, зберігати життя, рухати його вперед, довести життя до вищого ступеня означає творити добро; знищувати життя, заважати життю, пригнічувати життя - це зло.