Нормативна текстуальна, інтерперсональна комунікативна та національно-культурна специфіка функціонально-комунікативної категорії етикетизації англо-американського наукового дискурсу. Створення апроксимативних шкал ряду засобів передачі етикетизації.
Аннотация к работе
Завдання дослідження включають: розробку концепції етикетизації англо-американського наукового дискурсу з позицій сучасних теорій дискурсу; У роботі з метою дослідження вербальних та візуально-риторичних засобів етикетизації застосовуються методи дискурсивного аналізу: текстове спостереження, лексико-семантичний аналіз тексту, аналіз пресупозицій, а також метод опозицій, порівняльний метод, аналіз словникових дефініцій, опитування інформантів. Проведений аналіз етикетизації наукового дискурсу відкриває новий напрямок досліджень - підхід до етикетизації як функціонально-комунікативної категорії, що характеризує специфіку реалізації персуазивної інтенції адресанта в плані поліпшення ефективності комунікації у науковому та інших типах дискурсу. Виявлено комплекс вербальних та візуально-риторичних засобів етикетизації англо-американської наукової прози, проведено порівняльно-статистичний аналіз мовних засобів етикетизації. До засобів етикетизації англо-американського наукового дискурсу належать, передусім, інтерперсональні мовні засоби - індикатори хеджінгу: апроксиматори, засоби передачі деперсоналізації, поступки та протиставлення, некатегоричного заперечення; умови, епістемічної, волюнтативної й деонтичної модальності, риторичні запитання, гіпофори, оцінні номінації: експліцитні та імпліцитні позитивні, негативні, "дипломатичні" оцінки, а також емоційно-експресивні номінації.Етикетизація в англо-американському науковому дискурсі реалізується через модуляції категоричності та некатегоричності номінацій з тяжінням до некатегоричності з метою переконання адресата в істинності інформації та через відповідне структурування дискурсу, привертання уваги до його ключових моментів. Проведене дослідження дає підстави виділити ряд стратегій етикетизації: "зменшення" впливу на адресата, вуалювання негативної думки, вияв солідарності з адресатом, привертання його уваги, полегшення декодування інформації. В англо-американському науковому дискурсі натрапляємо на етикетні апроксиматори кількості (in many cases; for the most part; some; many; certain; approximate(ly); primarily; essentially; an increasing number; practically/virtually/almost/nearly/around/about/ something like/ say [ quantifier]; plus/minus [ quantifier]; maybe/perhaps[ quantifier]; myriad; a plethora (of) тощо), апроксиматори-генералізатори (chief(ly); main(ly); not solely), апроксиматори-рестриктори (in a way; in a sense; in some cases; to a certain degree/extent; in principle), апроксиматори якості (some kind/sort of; somewhat; rough(ly); so to say/speak), темпоральні (for some time; maybe/perhaps/around/about [time marker]), локативні (someplace), гіпотетичні (at least; as far as we know/ can tell; for all we know), "дипломатичні" апроксиматори (both yes and no; to a grater or lesser extent; more or less; somehow;"middle-of the road" estimate). За допомогою використання ряду деперсоналізованих зворотів досягається "зменшення" впливу на адресата через створення ефекту максимальної обєктивності дослідження (one can note), а також вияв солідарності з адресатом (a classic way; it is often said), імплікація альтернативності (it could be concluded), привертання уваги адресата, насамперед, завдяки ініціальній позиції зазначених мовних одиниць: Much has been written about various aspects related to standards and standardization (Communications Magazine). Мовні засоби реалізації останнього прийому є поліпрагматичними і стосуються стратегій "зменшення" впливу на адресата, вуалювання негативної думки, вияву солідарності з читачем, привертання його уваги, причому типова модель yes…but… часто використовується в науковій аргументації як засіб переконання адресата в істинності висловлювання, зокрема, через удавану згоду з аудиторією: Yes, people talk about "curiosity-driven research" - research motivated solely by the researchers desire to understand the natural world.Роль англійської мови як lingua franca сучасної наукової дискурсивної спільноти вимагає від авторів наукових праць, які не є носіями цієї мови, але мають намір друкувати свої праці в англо-американських виданнях, враховувати дискурсивні очікування адресата: зважати на особливості етноспецифіки передачі думок на письмі та дотримуватися певних структурно-риторичних моделей англо-американської наукової прози, зокрема, враховувати етикетні модуляції категоричності та некатегоричності висловлювання, специфіку утворення ланцюжків із мовних засобів етикетизації англо-американського наукового дискурсу тощо. Науковий дискурс є особливим типом інтерперсональної взаємодії адресанта й адресата, в якому адресант використовує стратегії і тактики реалізації своєї персуазивної комунікативної інтенції у формі своєрідного внутрішнього діалогу з читачем. Основні стратегії стосуються вияву солідарності з адресатом, привертання уваги читача, "зменшення" впливу на адресата, вуалювання негативної думки, полегшення декодування інформації. Особливе з